Панченко Михайло Юрійович
ПА́НЧЕНКО Михайло Юрійович (1888, Полтава — 19. 10. 1938, м. Уральськ, Казахстан) — громадсько-політичний діяч, письменник, критик. Навчався в 1-й Полтавській гімназії, звідки із 7-го класу був відрахований за участь у народницькому гуртку. Завершив середню освіту в м. Бєлгород (Росія). Студіював один рік на історико-філологічному факультеті Харківського, а потім — Московського університету, де вступив до партії есерів. 1917 повернувся в Україну й у червні був обраний до президії Всеукраїнської ради військових депутатів і до УЦР. Згодом — на партійній роботі в Харкові: на поч. 1918 — голова губернського комітету УПСР, член ревкому, голова виконкому губради селянських депутатів. Під час розколу УПСР (травень 1918) увійшов до УПСР (боротьбистів) і до ЦК. Учасник антигетьманського підпілля. Після повернення більшовиків 1919 — губкомісар освіти Полтавщини, член ВУЦВК, заступник наркома внутрішніх справ, у травні–червні — нарком освіти УСРР. 1920 відійшов від партійної діяльності, мотивуючи це хворобою. 1925–29 — завідувач сектору підручників Державного видавництва УСРР, 1929–33 — завідувач музейного сектору Інституту Т. Шевченка Наркомосу УСРР у Харкові. Заарештований 15 грудня 1933 за звинуваченням у приналежності до «Української військової організації», висланий на 5 р. до м. Уральськ. Там у червні 1938 повторно заарештований як «учасник антирадянської української націоналістичної організації» і згодом розстріляний. Реабілітований 1964. Один з організаторів та керівників асоціацій драматургів, сценаристів, кінематографістів УСРР. Автор кіносценаріїв «Тарас Шевченко» (1925), «Малий Тарас», «Життя Тараса Шевченка» (обидва — 1926), історичної п’єси на 5 дій «Коліївщина: (Повстання Максима Залізняка)» (Х., 1927) тощо, а також низки науково-популярних публікацій, написаних в офіційному ідеологічному дусі. Піддавав критиці О. Довженка, М. Куліша та ін. українських митців і діячів за націоналізм.
Рекомендована література
- Юренко О. З печального реєстру // Літературна Україна. 1966, 1 лют.
Завантажити статтю
Людина 
