ПИВОВА́РОВ Вʼячеслав Вʼячеславович (08. 05. 1936, м. Петропа­вловськ, нині Казах­стан — 07. 12. 2016, Харків) — організатор виробництва у галузі машинобудува­н­ня. Заслужений машинобудівник України. Депутат ВР УРСР 11-го склика­н­ня (1985–90). Державні нагороди СРСР. Після закінче­н­ня Харківського політехнічного ін­ституту (1959) працював на Заводі імені В. Малишева (Харків), де про­йшов шлях від інженера-технолога до головного інженера (від 1971), генерального директора (1984–91); у 1991 — 2000 — 1-й за­ступник начальника Харківського КБ з машинобудува­н­ня імені О. Морозова. Брав без­посередню участь у створен­ні танків Т-80УД та Т-64БМ, а також дослідницької бази танкового виробництва. За його сприя­н­ня при заводі організовано музей історії, а в Харкові та Харківській обл. збудовано без­ліч важливих соціально-культурних обʼєктів, серед яких житлові будинки для заводчан та харківʼян, Диканівські очисні споруди, філія Заводу імені В. Малишева з випуску мотоциклетних двигунів у Дергачах (нині Харківського р-ну), по два корпуси лікарні № 17 та обласного урологічного центру, готелі «Металіст» і «Старт», дитячі табори, Меморіал Слави у Лісопарку, здійснено рекон­струкцію стадіону «Металіст». На фасаді будинку на просп. Незалежності, № 5, де він 1978–2016 жив, встановлено меморіальну дошку (2018).