ЧА́ЙКА Тарас Ігорович (10. 02. 1993, с. Сокіл Рожищенського, нині Луцького р-ну Волинської обл. — 02. 11. 2022, с. Торське Кр­аматорського р-ну Донецької обл., похований 12. 11. 2022 на Личаківському кладовищі у Львові) — військовик. Лейтенант (2022). Герой України (2023, посмертно). Закінчив Львівський аграрний університет (2016, спеціальність «облік та аудит»), військову кафедру Національної академії сухопутних військ імені геть­мана П. Сагайдачного (2014) та Між­регіональну академію управлі­н­ня персоналом (2022, спеціальність «право»). Працював бухгалтером. На початку повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну (24 лютого 2022) добровольцем став на захист її територіальної цілісності. Від­значився як командир окремого роз­відувального взводу 125-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних сил України. 2 листопада 2022 під час викона­н­ня бо­йового зав­да­н­ня автомобіль, у якому пере­бував Тарас Чайка, потрапив під танковий об­стріл. Він отримав тяжке осколкове поране­н­ня не сумісне з жи­т­тям, однак зумів спрямувати автомобіль в сторону протилежну об­стрілам, чим врятував життя екіпажу. На Львівській загальноосвітній санаторній школі-інтернат № 1 імені Б.-І. Антонича, де на­вчався Тарас Чайка, на його честь створено мурал. 12 травня 2023 в парку «Залізна Вода» у Львові посадили дерево його памʼяті.