Пендерецький Кшиштоф
ПЕНДЕРЕ́ЦЬКИЙ Кшиштоф (Penderecki Krzysztof; 23. 11. 1933, м. Дембіца, нині Підкарпатського воєводства, Польща — 29. 03. 2020, Краків) –– польський композитор, диригент, педагог. Композицію вивчав у Краківській музичній академії (1954––57) та в С. Вєховіча (1957––58). Від 1958 працював у Краківській музичній академії: 1972––87 –– ректор. Викладав також у Єйльському університеті (м. Нью-Гейвен, шт. Коннектикут, США), в Ессені (Німеччина, 1966––68). Від 1973 диригував відомими симфонічними оркестрами в США, Європі, Азії. Був першим диригентом симфонічного оркестру в Гамбурзі (Німеччина), також диригував творами відомих композиторів та власними композиціями у Ляйпцизі (Німеччина), Лондоні, Осаці (Японія), Філадельфії (США) та ін. П. –– володар 26-ти міжнародних звань і нагород. Автор багатьох музичних творів у різних жанрах –– опер, симфоній, інструментальної оркестрової музики, камерних творів, вокально-інструментальних і хорових композицій. солоспівів для голосу та фортепіано, хорів і оркестрів, електронної музики та музики до театральних вистав. У початковий період, від кінця 1950-х рр., був переконаним авангардистом; водночас повернув із забуття окремі жанри минулих віків, наприклад, пасіони. Продовжив реформу оперової творчості, започатковану у 19 ст. Р. Ваґнером. Значно збагатив засоби музично-технічної виразовості у способах формування звучань, наприклад, у групі струнно-смичкових і ударних інструментів. У творчості виробив яскравий індивідуальний стиль, що внаслідок еволюції зазнав певних змін. У мистецько-філософських поглядах щодо концепції музичної творчості дотримувався стабільних засад: проблеми історії музики; питання суспільного функціонування творів мистецтва; афірмація біблійної візії світу і людини, зумовленої моральним вибором між добром і злом. У творчості важливою була декларація екуменічного виміру віри, спільного для Церков Заходу і Сходу. Органічним було звернення в окремих літургічних композиціях до музики православного (візантійського) стилю. Велику увагу у музичних творах, пов’язаних зі словом, композитор приділяв значенню текстового матеріалу. У 1970-х рр. придбав у с. Люславіце (поблизу Тарнува, Польща) напівзруйновану будівлю з прилеглою ділянкою землі. За підтримки уряду Польщі реставрував будівлю та заснував Європейський центр з концертною залою, репетиційними та житловими приміщеннями для молодих музикантів з різних країн.
Композитор неодноразово відвідував Україну, зокрема побував і в с. Тенетники (нині Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл.), де народився його батько. 1996 у Львові відбувся авторський концерт П. на фестивалі «Контрасти». Успішними були виступи з концертами 1999 у Києві та Львові. 2015 відзначений званням почесного професора Львівської музичної академії. 2018 у приміщенні Національної філармонії України в Києві відбувся авторський концерт композитора під його орудою.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Псалми Давида» (1958); «Трен» («Жертвам Хіросіми», 1960); «Kosmogonia»; «Утреня» (обидва –– 1970); «Magnificat» (1974); «Польський реквієм» (1980); «Agnus Dei» (1991, 1995); «Сім брам Єрусалиму» (1996); «Credo» (1998); 7 симфоній (1971––96); Квартети, тріо, сонати (для скрипки, кларнету); Концерти для скрипки, альта, віолончелі, фортепіано, флейти та ін.; опери –– «Дияволи з Лудену» (1969), «Утрачений рай» (1976––78), «Чорна маска» (1984––86), «Король Убу» (1991).
Рекомендована література
- R. Сhłopicka. Problem dobra i zła w twórczosci Krzysztofa Pendereckiego. Kraków, 1994;
- B. Malecka-Contamin. Krzysztof Penderecki. Style et materiaux. Paryż, 1997;
- R. Сhłopicka. Krzysztof Penderecki między sacrum i profanum. Studia nad twórczością wokalno-instrumentalną. Kraków, 2000;
- M. Tomaszewski. Penderecki. Trudna sztuka bycią sobą. Kraków, 2004;
- Грабовський В. Феномен особистості. До 80-річчя Кшиштофа Пендерецького // Музика. 2013. № 5.
Завантажити статтю
Людина 
