Луцюк Юліуш-Мечислав
ЛУЦЮ́К Юліуш-Мечислав (Łuciuk Juliusz Mieczyslaw; 01. 01. 1927, с. Нова Бжезніца побл. м. Радомско, нині Лодзин. воєводства, Польща — 17. 10. 2020, м. Краків, Польща) — польський композитор. Навч. у Яґеллон. університеті (1947–52; музикологію вивчав у З. Яхімецького, композицію — у С. Вєховича), гру на фортепіано освоював у Польс. Вищій муз. школі (обидва — Краків). Продовжував вивчати композицію в Н. Буланже, М. Дойча (Париж), брав участь у семінарах О. Месьяна і міжнар. курсах композиції у м. Дармштадт (Німеччина). Лауреат понад 20-ти польс. і міжнар. нагород у галузі композиції. Автор низки творів для симф., камер. оркестрів, опер, балетів, музики до театр. вистав, творів для голосу з супроводом ансамблів, фортепіано; творів для камерно-інструм. ансамблів, органа та ін. інструментів. Важливе місце у творчості Л. займають реліг. твори, написані під впливом перебування в молоді роки у м. Ченстохова (Польща). Протягом остан. років створив низку ораторійно-кантат. композицій для солістів, хору і оркестру. У вокал. музиці звертається до поезії видат. авторів (Л. Стафф, Ю. Пшибось, Іван-Павло ІІ, Ч. Мілош та ін.). 2006 з ініціативи В. Грабовського відбувся фестиваль творчості Л. у містах Дрогобич, Самбір (обидва — Львів. обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- опера — «Деміургос» (на текст Б. Шульца, 1976); опера-балет — «Любов Орфея» (1986); балети — «Ніобе» (1962), «Медея» (1975); «Симфонія надії» для оркестру (1969); «Польська меса» для солістів, хору і оркестру (1993); «Римський триптих» (сл. Івана-Павла ІІ, 2005–10); вокал. цикл «Романтичні пісні» (2005).
Рекомендована література
- J. Jaroszewicz. Muzyka intymnośći // Ruch muzyczny. 1974. № 3;
- Маркович О. Авторитетні гості з Кракова побували в Самборі // Новини Самбора. 2006, 30 трав.;
- G. Majka. Juliusz Łuciuk — życie i twórczość. Kraków, 2016.
Завантажити статтю
Людина 
