ПЕТРЕ́НКО Михайло Іванович (01. 11. 1882, станиця Усть-Лабинська, нині м. Усть-Лабинськ Краснодарського краю, РФ — 1967, там само) — крає­знавець, педагог, громадський діяч і бандурист. Після закінче­н­ня двокласної станичної школи пере­їхав до Харбіна (Китай), де батько служив палітурним май­стром при штабі охорон­ної (прикордон­ної) сторожі. Закінчив середню школу при Маньчжурському університеті. Працював набірником у типо­графії Китайсько-Східної залізниці. 1913 повернувся до рідної станиці, 1914 організував вдома крає­знавчий музей. 1952 від­булася зу­стріч П. з І. Варав­вою, який роз­шукував текс­ти українських козацьких дум у місцевих бандуристів і записав від П. текс­ти двох дум: «Три брати Самарські» та «Іван Богуславець». Думи пере­клав російською мовою і опублікував у збірнику «Казачья бандура». Текс­ти трьох дум («Про козака Голоту», «Плач невільників» та «Думу про трьох братів азовських»), окрім П., І. Варав­ві надали також інші кубанські бандуристи. І. Варав­ва засвідчував, що П. володів великим репертуаром, до якого, крім дум, входили українські народні пісні та інструментальні твори, а також кавказькі танці і пісні кубанського регіону. Багаточислен­ні екс­курсії, які проводив у музеї, неодмін­но завершував із бандурою в руках. Крім того, бандури, як і інші кубанські козацькі реліквії, входили до його музейних композицій.