Петренко Михайло Іванович

Визначення і загальна характеристика

ПЕТРЕ́НКО Михайло Іванович (01. 11. 1882, станиця Усть-Лабинська, нині м. Усть-Лабинськ Краснодарського краю, РФ — 1967, там само) — краєзнавець, педагог, громадський діяч і бандурист. Після закінчення двокласної станичної школи переїхав до Харбіна (Китай), де батько служив палітурним майстром при штабі охоронної (прикордонної) сторожі. Закінчив середню школу при Маньчжурському університеті. Працював набірником у типографії Китайсько-Східної залізниці. 1913 повернувся до рідної станиці, 1914 організував вдома краєзнавчий музей. 1952 відбулася зустріч П. з І. Вараввою, який розшукував тексти українських козацьких дум у місцевих бандуристів і записав від П. тексти двох дум: «Три брати Самарські» та «Іван Богуславець». Думи переклав російською мовою і опублікував у збірнику «Казачья бандура». Тексти трьох дум («Про козака Голоту», «Плач невільників» та «Думу про трьох братів азовських»), окрім П., І. Варавві надали також інші кубанські бандуристи. І. Варавва засвідчував, що П. володів великим репертуаром, до якого, крім дум, входили українські народні пісні та інструментальні твори, а також кавказькі танці і пісні кубанського регіону. Багаточисленні екскурсії, які проводив у музеї, неодмінно завершував із бандурою в руках. Крім того, бандури, як і інші кубанські козацькі реліквії, входили до його музейних композицій.

Завантажити статтю