Подольчак Ігор Володимирович
ПОДОЛЬЧА́К Ігор Володимирович (09. 04. 1962, Львів) — художник, режисер, сценарист, продюсер, куратор сучасного мистецтва. Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1984). Працював у Художньому фонді СХУ (1985–86). Від 1986 — на творчій роботі. Основні галузі: живопис, графіка, фотографія, відеоарт. Співзасновник творчого об’єднання «Фонд Мазоха» (1991, разом із І. Дюричем та Р. Віктюком). Був членом журі міжнародних виставок та фестивалів. 1992 польське видавництво артистичної книги «Correspondanse des Arts» (м. Лодзь) видало книгу «Якоб Беме» з оригінальними офортами П., що мала надзвичайний успіх на міжнародних книжкових ярмарках та була відзначена нагородою «Найкраща книга року» Польським товариством книговидавців (Варшава, 1992), бронзовою медаллю в конкурсі «Найкраща книга світу» на Франкфуртському книжковому ярмарку (Німеччина, 1994). Книга брала участь у першій експозиції України на Бієнале мистецтва у Сан-Паулу (Бразилія, 1994). У 1995 польське видавництво «Музей артистичної книги» видало книгу П. «Гільгамеш» з текстами К. Рейна. Учасник мистецьких виставок від 1985. Брав участь у понад 150-ти міжнародних виставках. Автор численних проєктів у галузі образотворчого мистецтва. Лауреат багатьох міжнародних виставок у Канаді, США, Південній Кореї, Латвії, Польщі, Норвегії, Іспанії, Україні. Персональні виставки — у Києві, Львові, Венеції (Італія), Лондоні, Майнці, Мюнхені, Байройті, Ґросс-Ґерау (усі — Німеччина), Лодзі, Брайдвуді, Гобарті (обидва — Австралія), Сеулі, Москві, Хайфі (Ізраїль), Кадакесі (Іспанія), Парижі, Коніні, Познані (обидва — Польща). Одна з персональних виставок стала першою в історії художньою виставкою в космосі, що відбулася на російській орбітальній станції «Мир» 25 січня 1993 (було виставлено два офорти П.). Ця виставка стала частиною проєкту «Мистецтво в космосі», який вперше представляв Україну на Бієнале мистецтва у Сан-Паулу (1994). Твори П. зберігаються в 26-ти музеях і публічних колекціях в Україні та за кордоном (Австралія, Боснія та Герцоґовина, Велика Британія, Ізраїль, Італія, Македонія, Німеччина, Норвегія, Польща, Росія, США, Франція та ін.). Був організатором першого в СРСР Міжнародного бієнале графіки «Інтердрук» (Львівський музей історії релігії, 1989, згодом 1991); низки персональних виставок зарубіжних художників в Україні (1992): Г. Ґеблера (Норвегія), О. Файнгерша (Ізраїль), К. де Шармо (Франція), Дж. МакКуїні (Австралія), Е. Андієвської (Німеччина), К. Ікути (Японія), а також українських митців за кордоном — «Українські незалежні художники» (Нью-Йорк, 1990), «Сучасна українська графіка» (м. Фредрікстад, Норвегія), «Сучасна міжнародна графіка» (Москва; обидві — 1991). Від 1997 брав участь у створенні політичних плакатів для виборчих кампаній в Україні та Росії. Від 2006 пише сценарії, знімає та продюсує кінофільми. У режисерському доробку — 2 повнометражні ігрові картини («Las Meninas», 2008; «Delirium», 2012, Україна–Чехія, 1-й приз Багдадського міжнародного кінофестивалю, 2013) та одна короткометражна («Merry-Go-Round», 2017, Україна–Польща). Світова прем’єра фільму «Las Meninas» відбулася у конкурсній програмі на Міжнародному кінофестивалі у Роттердамі (Нідерланди, 2008); фільм брав участь у 27-ми міжнародних кінофестивалях, зокрема в 10-ти з них — у конкурсній програмі. Журнал «Forbes Україна» визнав П. одним із 10-ти найвидатніших кінорежисерів України (2014). Живе й працює в Києві та Львові.
Рекомендована література
- Яців Р. Львівська графіка 1945–1990. Традиції та новаторство. К., 1992;
- Дюрич І. Igor Podolchak: immoral-immortal. Л., 1999;
- Жук О. «Мазохіст», політтехнолог, режисер // Україна молода. 2008, 16 лют.;
- Купінська А. «Las meninas»: кілька мотивів Веласкеса // Українська правда. Життя. 2009, 7 жовт.;
- Підгора-Гвяздовський Я. Таблетка деліріуму // ШО. 2012, 2 січ.
Завантажити статтю
Людина 
