Панченков Анатолій Миколайович

ПА́НЧЕНКОВ Анатолій Миколайович (01. 03. 1935, с. Наруксово Горьковської, нині Нижньогородської обл., РФ — 23. 11. 2016, м. Нижній Новгород, РФ) — фізик, математик, теоретик екранопланів. Кандидат фізико-математичних (1962), доктор технічних (1964) наук, професор (1970). Закінчив Горьковський інститут інженерів водного транспорту (1958). Працював 1958–60 у Центральному КБ із суден на підводних крилах (м. Горький); 1960–69 — в Інституті гідромеханіки АН УРСР (Київ), де навчався в аспірантурі, був науковим співробітником, завідувачем відділу, заступником директора; водночас 1967–69 — професор Київського інституту інженерів цивільної авіації. Захистив докторську дисертацію на тему «Гідродинаміка підводного крила». Досліджував гідроаеромеханіку несучих поверхонь, працював над розвитком асимптотичних методів розв’язання крайових задач і їх застосуванням до гідроаеродинаміки несучих поверхонь. 1969–83 — в Іркутському науковому центрі Сибірського відділення АН СРСР (РФ): завідувач лабораторії теорії динамічних систем Сибірського енергетичного інституту, потім — Іркутського обчислювального центру; очолював кафедри механіки та асимптотичних методів Іркутського університету; 1983–89 — завідувач кафедри гідродинаміки, від 1989 — професор кафедри динаміки, міцності машин та опору матеріалів Нижньогородського технічного університету. П. — послідовник наукової школи М. Келдиша — М. Лаврентьєва. Серед напрямів наукових досліджень — гідродинаміка, теорія граничної коректності та асимптотичний аналіз, теорія та методи оптимального проєктування екранопланів, некоректні екстремальні завдання, теорія потенціалу прискорень, хаотична та ентропійна механіки, інерція, віртуальне проєктування, теорія оптимальних гідродинамічних форм. Засновник власної наукової школи. Під керівництвом П. побудовано серію екранопланів АДП (апарат на динамічній повітряній подушці), роботу над створенням яких розпочав у Києві. Влітку 1963 на р. Десна пройшли випробування на буксирі моделі екраноплану АДП-1. Усі екраноплани серії АДП мали ідентичну конструкцію та характерне для них аеродинамічне компонування. Характерною особливістю АДП є подовжений фюзеляж, у передній частині якого розташований стабілізатор. Ці екраноплани, їх аеродинамічна схема, а також результати експериментів та гідродинамічних досліджень були використані П. у його подальших роботах, які були продовжені в Іркутську. Вчений посідає другу позицію у рейтингу видатних творців екранопланів (Алексєєв, Панченков, Бартіні).

Завантажити статтю