ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Підгайний Семен Олександрович

ПІДГА́ЙНИЙ Семен Олександрович (17. 04. 1907, станиця Новомінська, нині Краснодарського краю, РФ — 14. 11. 1965, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) — публіцист, історик, археограф, громадсько-політичний діяч. Батько О. Підгайного. Народився в козацькій родині. Навчався на факультеті профосвіти Київського ІНО (1925—29), відвідував історичний семінар О. Оглоблина (1925—27). Досліджував білоруську політику гетьмана Б. Хмельницького. За кілька місяців до закінчення ВНЗу П. було відраховано за соціальне походження (батька й старшого брата Олександра, які брали участь у воєнних діях 1918—20, у 1922 розстріляли більшовики), проте завдяки зусиллям української професури й тодішнього керівництва інституту йому було дозволено завершити навчання. Працював науковим співробітником Музею Слобідської України у Харкові (1929—33; нині Харківський історичний музей) і викладав історію України у Харківському ІНО (1930—33), водночас навчався в аспірантурі Харківського НДІ матеріальної культури (1930—33). Член Археографічної комісії (1930–33) та позаштатний співробітник Комісії для виучування соціально-економічної історії України 18—19 ст. (1931—33) при ВУАН. За дорученням ВУАН досліджував архівні джерела у Харкові, Києві, Москві та Ленінграді (нині Санкт-Петербург). Збірка упорядкованих П. та підготовлених на початку 1930-х рр. до друку документів з історії Бахмутських, Торських і Співаковських соляних заводів 17—18 ст. (понад 500 сторінок машинопису), а також студія, присвячена становищу робітників і умовам праці на Почепівській і Шептаківській паруснополотняних мануфактурах Гетьманщини 1-ї половини 18 ст., не були надруковані через його арешт (набір праці знищено). Заарештований 17 січня 1933, звинувачений у членстві в підпільній організації «Союз Кубані й України» (що ніколи не існувала), засуджений до вищої міри покарання. Був ув’язнений у Соловецькому таборі особливого призначення (РФ, 1933—41), про що залишив спогади (книги «Українська інтелігенція на Соловках» та «Недостріляні»). 6 лютого 1941 повернувся у Харківську обл., але як репресованому йому відмовили у праві проживання в обласному центрі, влаштувався працювати бухгалтером в артілі «Культпраця» в м. Ізюм. Під час 2-ї світової війни та німецької окупації певний час був членом управи Харкова і начальником одного з районів міста. Від 1944 — на еміграції, від 1949 жив у м. Торонто (Канада). Член-засновник Української революційно-демократичної партії. Один із фундаторів Союзу українців жертв російського комуністичного терору (Торонто, 1950). Очолював Світову федерацію політв’язнів (до 1955). Автор публікацій з історії заслання та перебування української інтелігенції у соловецьких таборах, соціально-економічної історії України та історії Слобідської України 17—18 cт., українського музеєзнавства. За редакцією П. видано двотомник «The Black Deeds of the Kremlin: A White Book» («Біла книга про чорні діла Кремля», Детройт; Торонто, 1953—55), що набув широкого розголосу в різних країнах (спогади понад 350-ти осіб про злодіяння більшовиків у СРСР). Редагував часопис «The New Review: A Journal of East-European History».

Пр.: Українська інтелігенція на Соловках: Спогади 1933—1941. Новий Ульм, 1947; Т., 1999; Недостріляні. Ч. 1—2. Новий Ульм, 1949; Islands of Death. Toronto, 1953; Ukrainian National Communism // Ukrainian Review. 1959. № 7; Українська інтелігенція на Соловках. Недостріляні. К., 2008; Т., 2009.

Літ.: [Некролог] // Нові дні [Торонто]. 1966. № 192; Оглоблин О. Семен Підгайний (1907—1965) // Український історик. 1966. № 3—4; Його ж. Семен Підгайний (1907—1965) // Оглоблин О. Студії з історії України: Статті і джерельні матеріали. Нью-Йорк; К.; Торонто, 1995; Українська революційно-демократична партія (УРДП—УДРП): Зб. мат. і док. Чикаґо; К., 1997; Біляїв В. На неокраянім крилі… Д., 2003; Гайовий Г. Жах соловецького потойбіччя, або Убивчі свідчення «недостріляного» українського інтелігента // Літературна Україна. 2009, 17 груд.

А. М. Авраменко

Основні праці

Українська інтелігенція на Соловках: Спогади 1933—1941. Новий Ульм, 1947; Т., 1999; Недостріляні. Ч. 1—2. Новий Ульм, 1949; Islands of Death. Toronto, 1953; Ukrainian National Communism // Ukrainian Review. 1959. № 7; Українська інтелігенція на Соловках. Недостріляні. К., 2008; Т., 2009.

Рекомендована література

  1. [Некролог] // Нові дні [Торонто]. 1966. № 192;
  2. Оглоблин О. Семен Підгайний (1907—1965) // Український історик. 1966. № 3—4;
  3. Його ж. Семен Підгайний (1907—1965) // Оглоблин О. Студії з історії України: Статті і джерельні матеріали. Нью-Йорк; К.; Торонто, 1995;
  4. Українська революційно-демократична партія (УРДП—УДРП): Зб. мат. і док. Чикаґо; К., 1997;
  5. Біляїв В. На неокраянім крилі… Д., 2003;
  6. Гайовий Г. Жах соловецького потойбіччя, або Убивчі свідчення «недостріляного» українського інтелігента // Літературна Україна. 2009, 17 груд.
завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Підгайний Семен Олександрович / А. М. Авраменко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-882308

Том ЕСУ:

Стаття має лише електронну версію

Дата опублікування статті онлайн:

2024

Дата останньої редакції статті:

2024-02-09

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

882308

Кількість переглядів цього року:

28

Схожі статті

Блакитний
Людина  |  Том 3 | 2004
С. А. Крижанівський
Дяків
Людина  | Том 8 | 2008
В. М. В’ятрович
Грушевський
Людина  |  Том 6 | 2006
І. В. Верба

Нагору