Папуа — Нова Ґвінея, Незалежна Держава Папуа — Нова Ґвінея

ПА́ПУА — НОВА́ ҐВІНЕ́Я, Незалежна Держава Папуа — Нова Ґвінея (англ. — Papua New Guinea, Independent State of Papua New Guinea) — держава в Океанії, у пів­ден­но-західній частині Тихого океану. За­ймає східну частину о-ва Нова Ґвінея, архіпелаг Бісмарка, пів­нічну частину Соломонових о-вів (о-ва Буґенвіль, Бука), Адміралтейські о-ви між Кораловим морем і пів­ден­ною частиною Тихого океану, на схід від Індонезії (з нею має єдиний сухопутний кордон). Площа 462 840 км². Населе­н­ня 7 399 757 осіб (2021). Столиця — Порт-Морсбі (391 тис. жителів, 2021). Адміністративно-територіальний поділ: 20 провінцій, автономна область Буґенвіль та національний столичний округ. Офіційні мови: ток-пісін, англійська (1—2 % населе­н­ня), гірі-моту (менше 2 % населе­н­ня); також існують близько 839 мов корін­них народів (майже 12 % від загальної кількості у світі). Етнічні групи: меланезійська, папуаська, неґритос, мікронезійська, полінезійська. Корін­не населе­н­ня — одне з найбільш неоднорідних у світі; країна має кілька тисяч окремих спільнот, більшість з яких налічує лише кілька сотень людей; вони роз­ділені за мовою, звичаями та традиціями, деякі з цих громад протягом тисячоліть мати племін­ні конфлікти зі своїми сусідами. Віро­сповіда­н­ня: пере­важає християнство (близько 70 %; проте­стантизм і католицизм), місцеві вірува­н­ня. Грошова одиниця — кіна. Державний устрій — кон­ституційна монархія. Главу держави — короля Великої Британії Чарльза III — пред­ставляє генерал-губернатор (від 2017 — Р. Дадае), якого обирає парламент терміном на 6 р. Законодавча влада належить однопалатному Національному парламенту, викона­вча — Національній виконавчій раді на чолі з премʼєр-міні­стром. Основні політичні партії: Національна партія, Національний альянс, Партія П. — Н. Ґ., «Народна справа», «Партія Панґу» (най­старіша), Народно-демократичний рух, Партія обʼ­єд­наних ресурсів, Народна про­гресивна партія, Народний національний кон­грес.

Здавна територія сучасної П. — Н. Ґ. була заселена папуасами та меланезійцями. Від 1884 пів­ден­но-східна частина о-ва Нова Ґвінея (Папуа) пере­бувала під панува­н­ням Великої Британії, яка на початку 20 ст. пере­дала її Австралії. Пів­нічно-східна частина з прилеглими о-вами — архіпелаг Бісмарка та ін. (за цією територією пізніше закріпилася назва Нова Ґвінея) у 1880-х рр. була захоплена Німеч­чиною, 1920 пере­дана Австралії як під­мандатна територія Ліги Націй. 1949 австралійська влада обʼ­єд­нала обидві частини (Папуа і Нова Ґвінея) в єдину адміністративну територію. 1973 територія П. — Н. Ґ. отримала внутрішнє самоврядува­н­ня. 1975 здобула незалежність. Того ж року на о-ві Буґенвіль було проголошено республіку Пів­нічних Соломонових Островів зі столицею на о-ві Бука. 1988 буґенвільські сепаратисти почали збройну боротьбу за від­окремле­н­ня. 1990 від­булася друга спроба здобути само­стійність. 1997 між конфліктними сторонами роз­почалися мирні пере­говори під егідою ООН. Внаслідок мирних пере­говорів 2001 острів (і дрібні прилеглі) отримав статус Автономного регіону і право на утворе­н­ня власного уряду. 2005 за посередництва ООН уряд затвердив кон­ституцію Буґенвіля. Були проведені перші вибори автономного уряду. 2019 від­бувся референдум, який не має обовʼязкової сили, на якому буґенвільцям було за­пропоновано ви­брати незалежність або ширше само­управлі­н­ня, і 98 % виборців висловилися за незалежність. П. — Н. Ґ. — член Спів­дружності націй, ООН, МВФ.

Пів­ден­ний берег рівнин­ний і піщаний, пів­нічний — високий, іноді скелястий. Більшу частину країни за­ймають гори висотою до 4000 м. Найбільша висота на о-ві Буґенвіль становить 2743 м; є 18 діючих вулканів, найбільший — Ґілуве (4367 м). Найвища точка — г. Вільгельм (4509 м). Пере­важають високі хребти з пів­ден­ного сходу на пів­нічний захід шириною від 50 до 250 км: Снігові гори, Бісмарка, Центральні, Шредер, Мюл­лер і Оуен Стенлі (г. Вікторія). Пів­нічний схил гірського хребта крутий, а пів­ден­ний схил і пів­ден­на частина центрального гірського хребта утворюють плато Папуа. Багато вершин і окремі вулкани знаходяться на висоті понад 3000 м. Пів­ден­на частина Центральних гір — болотиста низовина. Є поклади мідної, залізної, нікелевої, свинцевої та марганцевої руд, платини, золота, срібла, нафти, бурого вугі­л­ля. Клімат екваторіальний і субекваторіальний, спекотний і вологий. Характерні часті тайфуни, пів­нічно-західні (від грудня до березня) та пів­ден­но-східні мусони (від травня до жовтня); не­значні сезон­ні колива­н­ня температури. Середня температура січня (літо) — +28 °С, липня (зима) — +26 °C. Найбільша кількість опадів (в середньому близько 4000 мм) випадає на пів­нічному сході о-ва Нова Ґвінея. У горах на висоті 2500—3000 м середньорічна температура повітря дорівнює +10 °C, по­стійні дощі, вище 4000 м — сніги і льодовики. Річкова мережа густа, річки багатоводні (Сепік, Раму, Маркгам, Флай, Турама, Кікорі). Флора налічує понад 20 тис. видів рослин; 82 % території зайнято тропічними лісами. У горах яскраво виражена висотна поясність. Є деревоподібні папороті, лаврові та миртові ліси з хвойними породами (араукарії), на вершинах гір — високогірна рослин­ність тропіків з айстрових рослин. Пів­ден­на частина о-ва Нова Ґвінея вкрита саван­ною з евкаліптами й акаціями. Вздовж узбереж­жя — широка (до 35 км) смуга заболочених хащ мангрових лісів. Біля річок — зарості дикої цукрової тростини та сагових пальм. Тварин­ний світ пред­ставлено сумчастими ссавцями (опосум, кускус, кенгуру рідкісних видів (валабі), бандикут), кажанами (летючі собаки), комахами та рептиліями (змії, ящірки, черепахи та крокодили), близько 500 видами птахів (є пістряві райські птахи, папуги, казуари, курині). Національні парки: «Варіарата» (гірський вологий екваторіальний ліс і савана), «Мак-Адам» (низовин­ний екваторіальний ліс, кускуси, казуари), «Озеро Кутубу»; заповід­ники: «Моітака» (рідкісні види тварин), «Покілі» (рідкісні птахи, гарячі джерела і гейзери), «Гару» (птахи, рептилії, черепахи).

П. — Н. Ґ. багата природними ресурсами, але їх екс­плуатації заважають пере­січений рельєф, про­блеми землеволоді­н­ня та висока вартість роз­витку інфра­структури. Економіка має невеликий офіційний сектор, зосереджений пере­важно на екс­порті цих природних ресурсів, і неформальний сектор, у якому зайнята більшість населе­н­ня. Майже 2/3 екс­порт­них надходжень складають родовища корисних копалин, зокрема міді, золота та нафти. Запаси природного газу становлять при­близно 155 млрд м3. Після будівництва проєкту зі зрідженого природного газу американський консорціум «ExxonMobil» 2014 почав екс­портувати зріджений природний газ на азіатські ринки. Основа економіки — сільське господарство (85 % зайнятих) та гірничорудна промисловість. Вирощують кокосову та олійну пальми, каучуконоси, каву, какао, банани, солодку картоплю, ямс, овочі. Роз­винені мʼясне скотарство, заготівля лісу, рибальство. У промисловості пере­важає видобуток міді, золота, срібла, цинку, деревооб­робна та харчова галузі, дробле­н­ня копри, виробництво фанери, видобуток сирої нафти та виробле­н­ня нафто­продуктів з неї, пере­робле­н­ня молочних продуктів, виготовле­н­ня прянощів (куркума, ваніль, імбир, кардамон, чилі, перець, цитронела та мускатний горіх), рибних продуктів. ВВП 2020 становив 36,69 млрд дол. США, у роз­рахунку на особу — 4100 дол. США. Структура ВВП (2017): сільське господарство — 22,1 %, промисловість — 42,9 %, послуги — 35 %. Екс­портує природний газ, золото, мідь, пиломатеріали, сиру нафту, нікель, пальмову олію, рибу, каву; основні торговельні партнери: Австралія, Китай, Японія, Тайвань. Імпортує очищену нафту, земельну техніку, сиру нафту, продукти харчува­н­ня, вантажівки; основні торговельні партнери: Австралія, Китай, Синґапур, Малайзія.

Серед видатних памʼяток історії та архітектури — будинки в колоніальному стилі, сучасна будівля Парламенту, спортивний комплекс, Національний музей, художня галерея, католицький собор й етнічне село Хануабада (усі — м. Порт-Морсбі); музей Мак-Картні, театр «Раун-Раун», етнічні села Бена-Бена (центр ручного ткацтва) і Асар, парк «Маунт-Гахавісуке» (усі — м. Горока); Меланезійський центр мистецтв і ремесел (м. Лае); етнічне селище Вау з Ін­ститутом екології, музеєм, зоопарком і національним парком «Мак-Адам». Оз. Кутуба знаходиться на висоті 800 м над р. м. і внесено до Списку природних памʼяток ЮНЕСКО. Діють Університет у Порт-Морсбі, Університет технологій в м. Лае, Ін­ститут медичних досліджень, Ін­ститут з ви­вче­н­ня країни, Ін­ститут прикладних досліджень у галузі економічних і соціальних наук. Між Україною та П. — Н. Ґ. не встановлені дипломатичні від­носини. Інтереси країни в Україні пред­ставляє Посол Австралії. Української діаспори немає. У 1870-х рр. ві­домий етно­граф, біо­лог та мандрівник українського походже­н­ня М. Миклухо-Маклай (див. Миклухо-Маклаї) пере­бував на о-ві Нова Ґвінея, де ви­вчав побут і діалекти папуасів.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю