ПОДЧА́СОВ Павло Гаврилович (12. 07. 1908, м. Катеринослав, нині Дні­про — 07. 04. 1976, Київ) — матеріало­знавець, організатор вищої авіаційної освіти. Батько Т. Подчасової, дід О. Веренич. Генерал-майор інженерної служби цивільної авіації (1951). Кандидат технічних наук (1941). На­вчався у Дні­пропетровському гірничому ін­ституті (нині Дні­про, 1928–29), закінчив Київський машинобудівний ін­ститут (1932). Від 1933 — начальник моторобудівного, 1935–38 —екс­плуатаційного механічного факультетів, 1938–39 — начальник кафедри графіки, 1939–41 — старший викладач кафедри со­промату Київського авіаційного ін­ституту (КАІ). У роки 2-ї світової війни — командир 46-ї на­вчально-технічної ескадрильї, створеної на базі еваку­йованого до Актюбинська (РФ) КАІ, що готувала молодших авіаційних спеціалістів із технічної екс­плуатації; у березні 1943 ескадрилью пере­творено на школу технічного складу Цивільного повітряного флоту (Київ), яку очолив П. 1947–53 — начальник, 1954–57 — доцент кафедри автоматики та теоретичної механіки Київського ін­ституту цивільного повітряного флоту. Зробив вагомий внесок у повоєн­ну від­будову та роз­будову закладу, формува­н­ня його професорсько-викладацького складу. 1957–76 — старший науковий спів­робітник, водночас від 1973 — завідувач фізико-механічної лабораторії Ін­ституту механіки АН УРСР (Київ). Наукові дослідже­н­ня: механіка матеріалів та механіка систем; фізико-механічні властивості матеріалів.