Померанчук Ісак Якович

Визначення і загальна характеристика

ПОМЕРАНЧУ́К Ісак Якович (07(20). 05. 1913, Варшава — 14. 12. 1966, Москва) — фізик. 1923—31 мешкав у с-щі Рубіжне (нині місто Сіверськодонецького р-ну Донецької обл.). Доктор фізико-математичних наук (1940), професор (1947), академік АН СРСР (1964). Сталінська премія (1950, 1952). Державні нагороди СРСР. На­вчався у Івановському хіміко-технологічному ін­ституті (РФ, 1931—31), закінчив Ленін­градський політехнічний ін­ститут (нині Санкт-Петербург, 1936). Працював 1935—38 під керівництвом Л. Ландау в теоретичному від­ділі Українського фізико-технічного ін­ституту (Харків); 1939—40 — у Ленін­градському фізико-технічному ін­ституті; 1940—43 — старший науковий спів­робітник Фізичного ін­ституту АН СРСР; 1943—46 — завідувач сектору Лабораторії № 2 АН СРСР; 1946—66 — завідувач теоретичного від­ділу Ін­ституту теоретичної та екс­периментальної фізики (усі — Москва), професор кафедри теоретичної фізики Московського інженерно-фізичного ін­ституту. Наукові дослідже­н­ня у галузі ядерної фізики, квантової теорії поля, фізики елементарних частин, теорії ядерних реакторів, фізики твердого тіла, електродинаміки, квантової теорії рідин. Разом з О. Ахієзером роз­винув теорію роз­сія­н­ня фотонів полем ядра (1937), побудував теорію резонансних ядерних реакцій (1948) та теорію дифракційного роз­сія­н­ня швидких заряджених часток (1949). Разом з І. Гуревичем роз­робив теорію резонансного по­глина­н­ня нейтронів у гетероген­них системах, теорію екс­поненціальних екс­периментів Курчатова, дифузну теорію реактора, вивів формулу для критичного роз­міру. Дослідив процеси роз­множе­н­ня нейтронів при уповільнен­ні. Отримав фундаментальні результати в теорії тепло­провід­ності ді­електриків, теорії металів при низьких температурах і теорії квантових рідин (зокрема й перед­бачив ефект Померанчука). За­пропонував один з методів отрима­н­ня наднизьких температур. Зробив значний внесок у теорію і створе­н­ня перших в СРСР ядерних реакторів. Роботи П. з теорії сильних взаємодій (зокрема й теорема Померанчука) зіграли істотну роль у роз­витку фізики високих енергій.

Пр.: On the properties of metals at very low temperatures // Phys. Ztshr. Sow. 1936. Bd. 10 (спів­авт.); Scattering of light by light // Nature. 1936. Vol. 138 (спів­авт.); О свойствах метал­лов при очень низких температурах // Журнал экспериментальной и теоретической физики. 1937. Т. 7 (спів­авт.); Некоторые во­просы теории ядра. Москва; Ленин­град, 1948; 1950 (спів­авт.); О движении по­сторон­них частиц в гелии II // Докл. АН СССР. 1948. Т. 59 (спів­авт.); Электрон­но-лавин­ные процес­сы при сверхвысоких энергиях // Там само. 1953. Т. 92 (спів­авт.); О точечном взаимодействии в квантовой электродинамике // Там само. 1955. Т. 102 (спів­авт.); Со­брание на­учных трудов. Т. 1—3. Москва, 1972; Введение в теорию нейтрон­ных мультиплицирующих систем (реакторов). Москва, 2002 (спів­авт.).

Літ.: Берестецкий В. Б. Исаак Якович Померанчук [Некролог] // Успехи физических наук. 1967. Т. 92, вып. 2; Окунь Л. Б. Воспоминания о И. Я. Померанчуке. Москва, 1988; Ахиезер А. И. Памяти Исаака Яковлевича Померанчука (К 80-летию со дня рождения) // Физика низких температур. 1994. Т. 20.

О. І. Ахієзер

Завантажити статтю