ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Ахієзер Олександр Ілліч

АХІЄ́ЗЕР Олександр Ілліч (18(31). 10. 1911, м. Чериков, нині Могильов. обл., Білорусь – 04. 05. 2000, Харків) – фізик-теоретик. Батько І. Ахієзера, брат Н. Ахієзера. Доктор фізико-математичних наук (1940), професор (1941), aкaд. НАНУ (1964). Заслужений діяч науки УРСР (1986). Премія ім. Л. Мандельштама АН СРСР (1948), Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1986), премія ім. І. Померанчука (1998) та премія ім. О. Давидова (2000; обидві – НАНУ). Державні нагороди СРСР, України – орден «За заслуги» 3-го ступеня (1996), 2-го ступеня (1999). Зaкін. Київ. політех. інститут (1934). Від 1938 – зaв. теор. відділу, 1955–59 – заступник директора з наук. частини, від 1988 – радник при дирекції Укр. фіз.-тех. інституту AН УРСР (нині Нац. наук. центр «Харків. фіз.-тех. інститут»); у 1940–75 – завідувач кафедри Харків. університету. Був одним із найближчих співробітників Л. Ландау і актив. учасником його всесвітньовідомої наук. школи. Створив власну наук. школу з теор. фізики (академік В. Бар’яхтар, Д. Волков, С. Пелетминський, О. Ситенко та Я. Файнберґ; член-кореспондент К. Степанов, П. Фомін та понад 30 д-рів н.). Наук. прaці стосуються різних ділянок атом. та ядер. фізики, квант. електродинаміки та фізики елементaрних чaстинок, фізики плaзми і теорії прискорювачів заряджених частинок, радіофізики та фізики магніт. явищ фіз. кінетики та фізики твердого тілa. З ім’ям А. пов’язаний розвиток низки нових напрямів у теор. фізиці: теорії дифракц. явищ у ядер. фізиці, теорії розсіяння нейтронів у кристалах, теорії взаємодії струменів заряджених частинок з плазмою, теорії кінетич. процесів у феромагнетиках та антиферомагнетиках, теорії поглинання звуку у твердих тілах. Доктор. дис. присвячена дослідженню взаємодії ультразвуку з кристалами. Механізм поглинання, зумовлений модуляцією енергії квазічастинки зовн. полем, має назву «механізм Ахієзера». У 40–50-х рр. разом із І. Померaнчуком брав участь у розробленні ядер. реакторів, зокрема розрахунках їх критич. розмірів, передбaчив можливість існування холод. нейтронів, побудувaв теорію резонaнс. ядер. реaкцій (1948). Разом із О. Ситенком передбaчив ефект дифрaкц. розщеплення дейтронів і розвинув теорію цього ефекту (1955). Фундам. результати одержано при дослідженні фізики плазми. Спільно з Я. Фaйнберґом А. передбачив явище струменевої нестійкості плaзми (1949), на основі якого запропоновано новий метод нагрівання плазми. Детально розроблено теорію коливань у магнітоактив. плазмі, теорію флюктуацій у плазмі, теорію удар. хвиль у магніт. гідродинаміці. Дослідження колективних ефектів у плазмі дало змогу А. разом з учнями сформулювати основи електродинаміки плазми. Спільно з В. Бaр’яхтaром і С. Пелетминським відкрив нове явище – мaгнітоaкустич. резонaнс (1956). Розробив теорію кінетич., релaксaцій. і високочaстот. процесів у феродіелектрикaх та антиферодіелектриках, розвинув теорію когерентних квантово-електродинаміч. ефектів у кристалах.

Пр.: Некоторые вопросы теории ядра. Москва, 1950 (співавтор); Квантовая электродинамика. Москва, 1953; 1959 (співавтор) (англ. – Нью-Йорк, 1965); Коллективные колебания в плазме. Москва, 1964 (співавтор) (англ. – Оксфорд, 1967); Курс общей физики. Москва, 1965 (співавтор); Спиновые волны. Москва, 1967 (співавтор) (англ. – Амстердам, 1968); Дифракционное рассеяние адронов при больших энергиях и кварковая модель взаимодействия элементарных частиц. К., 1968; О поведении ферродиэлектриков и антиферромагнетиков в быстро осциллирующем магнитном поле. К., 1968 (співавтор); Фотообразование нейтральных векторных мезонов на легких ядрах. К., 1969 (співавтор); Абсолютная, конвективная и глобальная неустойчивость, усиление и непропускание колебаний. К., 1970 (співавтор); Введение в физическую кинетику. К., 1971 (співавтор); Невозможность введения в квантовую механику «скрытых» параметров. К., 1971 (співавтор); Развитие квантовой электродинамики. Москва, 1971; Кинетическое уравнение Больцмана. К., 1973 (співавтор); Теория явлений переноса в газах. К., 1973 (співавтор); Еволюція фізичної картини світу. К., 1973; Электродинамика плазмы. Москва, 1974 (співавтор) (англ. – Оксфорд, 1975); К кинетической теории каскада столкновений в твердом теле. Х., 1975 (співавтор); Электродинамика адронов. К., 1977 (співавтор); Методы статистической физики. Москва, 1977 (співавтор); Об излучении релятивистских заряженных частиц в кристаллах при каналировании. Х., 1977 (співавтор); Фізика елементарних частинок. К., 1978 (співавтор); К классической теории излучения быстрых частиц в кристаллах. Х., 1978 (співавтор); Биография элементарных частиц. К., 1979 (співавтор); А. Эйнштейн и развитие современной физики. К., 1980; Современная физическая картина мира. Москва, 1980 (співавтор); Общая физика. Электрические и магнитные явления: Справоч. пособ. К., 1981; Электромагнетизм и электромагнитные волны: Учеб. пособ. Москва, 1985 (співавтор); Поля и фундаментальные взаимодействия. К., 1986 (співавтор); Элементарные частицы. Москва, 1986 (співавтор); Атомная физика: Справоч. пособ. К., 1988 (співавтор); Электродинамика ядер. К., 1989 (співавтор); Теория фундаментальных взаимодействий. К., 1992 (співавтор); От квантов света до цветных кварков. К., 1993 (співавтор); Теория фундаментальных взаимодействий. К., 1993; Электродинамика высоких энергий в веществе. Москва, 1993 (співавтор); Nuclear electrodynamics. Berlin, 1994 (співавтор).

Літ.: Александров А. П. Ядерная физика и развитие атомной техники в СССР // Октябрь и научный прогресс. Москва, 1967; Бессараб М. Ландау Л. Страницы жизни. Москва, 1971; Обреїмов І. В. Історія природничо-наукової думки за півстоліття // Вісн. АН УРСР. 1971. № 10; Кордун Г. Г. Становлення і розвиток радянської фізики. К., 1977; 50 лет Харьковскому физико-техническому институту. К., 1978; Харьковский государственный университет. 1805–1980: Истор. очерк. Х., 1980; Александр Ильич Ахиезер. К., 1981; 70-річчя академіка АН УРСР // Вісн. АН УРСР. 1981. № 10; Выдающиеся педагоги высшей школы г. Харькова: Библиографический словарь. Х., 1998; Физики.

О. Г. Ситенко

Основні праці

Некоторые вопросы теории ядра. Москва, 1950 (співавтор); Квантовая электродинамика. Москва, 1953; 1959 (співавтор) (англ. – Нью-Йорк, 1965); Коллективные колебания в плазме. Москва, 1964 (співавтор) (англ. – Оксфорд, 1967); Курс общей физики. Москва, 1965 (співавтор); Спиновые волны. Москва, 1967 (співавтор) (англ. – Амстердам, 1968); Дифракционное рассеяние адронов при больших энергиях и кварковая модель взаимодействия элементарных частиц. К., 1968; О поведении ферродиэлектриков и антиферромагнетиков в быстро осциллирующем магнитном поле. К., 1968 (співавтор); Фотообразование нейтральных векторных мезонов на легких ядрах. К., 1969 (співавтор); Абсолютная, конвективная и глобальная неустойчивость, усиление и непропускание колебаний. К., 1970 (співавтор); Введение в физическую кинетику. К., 1971 (співавтор); Невозможность введения в квантовую механику «скрытых» параметров. К., 1971 (співавтор); Развитие квантовой электродинамики. Москва, 1971; Кинетическое уравнение Больцмана. К., 1973 (співавтор); Теория явлений переноса в газах. К., 1973 (співавтор); Еволюція фізичної картини світу. К., 1973; Электродинамика плазмы. Москва, 1974 (співавтор) (англ. – Оксфорд, 1975); К кинетической теории каскада столкновений в твердом теле. Х., 1975 (співавтор); Электродинамика адронов. К., 1977 (співавтор); Методы статистической физики. Москва, 1977 (співавтор); Об излучении релятивистских заряженных частиц в кристаллах при каналировании. Х., 1977 (співавтор); Фізика елементарних частинок. К., 1978 (співавтор); К классической теории излучения быстрых частиц в кристаллах. Х., 1978 (співавтор); Биография элементарных частиц. К., 1979 (співавтор); А. Эйнштейн и развитие современной физики. К., 1980; Современная физическая картина мира. Москва, 1980 (співавтор); Общая физика. Электрические и магнитные явления: Справоч. пособ. К., 1981; Электромагнетизм и электромагнитные волны: Учеб. пособ. Москва, 1985 (співавтор); Поля и фундаментальные взаимодействия. К., 1986 (співавтор); Элементарные частицы. Москва, 1986 (співавтор); Атомная физика: Справоч. пособ. К., 1988 (співавтор); Электродинамика ядер. К., 1989 (співавтор); Теория фундаментальных взаимодействий. К., 1992 (співавтор); От квантов света до цветных кварков. К., 1993 (співавтор); Теория фундаментальных взаимодействий. К., 1993; Электродинамика высоких энергий в веществе. Москва, 1993 (співавтор); Nuclear electrodynamics. Berlin, 1994 (співавтор).

Рекомендована література

  1. Александров А. П. Ядерная физика и развитие атомной техники в СССР // Октябрь и научный прогресс. Москва, 1967;Google Scholar
  2. Бессараб М. Ландау Л. Страницы жизни. Москва, 1971;Google Scholar
  3. Обреїмов І. В. Історія природничо-наукової думки за півстоліття // Вісн. АН УРСР. 1971. № 10;Google Scholar
  4. Кордун Г. Г. Становлення і розвиток радянської фізики. К., 1977;Google Scholar
  5. 50 лет Харьковскому физико-техническому институту. К., 1978;Google Scholar
  6. Харьковский государственный университет. 1805–1980: Истор. очерк. Х., 1980;Google Scholar
  7. Александр Ильич Ахиезер. К., 1981;Google Scholar
  8. 70-річчя академіка АН УРСР // Вісн. АН УРСР. 1981. № 10;Google Scholar
  9. Выдающиеся педагоги высшей школы г. Харькова: Библиографический словарь. Х., 1998;Google Scholar
  10. Физики.Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Ахієзер Олександр Ілліч / О. Г. Ситенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-44685

Том ЕСУ:

1-й

Дата виходу друком тому:

2001

Дата останньої редакції статті:

2001

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

44685

Кількість переглядів цього року:

75

Схожі статті

Вінецький
Людина  |  Том 4 | 2005
Г. А. Холодар
Глауберман
Людина  |  Том 5 | 2006
І. І. Тальянський
Гомонай
Людина  |  Том 6 | 2006
Л. А. Бакаєва

Нагору