Присвіцька височина

ПРИСВІ́ЦЬКА ВИСОЧИНА́  — передгірна височина в Приґорґанському Передкарпатті, в межах Львівської та Івано-Франківської областей. Інша назва — Заліська височина. Знаходиться між долиною р. Свіча і долинами Чечви, Болохівки та Сивки. Витягнута впоперек простягання Передкарпатської височини. На півдні прилягає до північно-східного краю Карпат (Скибових Ґорґанів), на півночі обмежена відносно звуженою ділянкою долини Дністра, відомою як Журавненська долина прориву. Майже уся територія височини, за винятком її крайньої північно-східної частини, знаходиться в межах Передкарпатського прогину. Пересічні абсолютні висоти вершинної поверхні 330–450 м, максимальна — 485 м (г. Залісся). Більшу частину вершинної поверхні височини займає т. зв. рівень Лоєвої, який прийнято розглядати як акумулятивно-денудаційну поверхню вирівнювання та зіставляти із еоплейстоценовою (шостою) терасою Дністра. Алювіальні галечники цього рівня зазвичай прикриті потужною товщею жовто-бурих суглинків і глин. Максимальні відносні висоти рівня Лоєвої коливаються в межах 80–110 м. Останець вищого геоморфологічного рівня (рівень Красної) відповідає вершині г. Залісся. Його перевищення над заплавою р. Свіча становить близько 130 м. Придністерська частина височини, розміщена у прикрайовій частині платформи, вирізняється значним ерозійним розчленуванням. Найвищі місцевості височини вкриті хвойно-широколистяними лісами. Ґрунтовий покрив представлений переважно дерново-підзолистими поверхнево-оглеєними ґрунтами. Південна частина височини, що прилягає безпосередньо до Карпат біля м. Долина (верхів’я Сивки, правобережжя Свічі), найбільш освоєна у господарському відношенні. Значну площу займають орні землі й населені пункти, добувають нафту (Долинське нафтове родовище).

Завантажити статтю