Ярмак Вероніка Іванівна

ЯРМА́К Вероніка Іванівна (03. 03. 1961, Київ) — мовознавець-славіст, перекладач. Дочка Юлії, онука Леоніда Булаховських, дружина В. Пономаренка. Доктор філологічних наук (2019). Закінчила Київський університет (1983). Відтоді працює (з перервами) в Інституті мовознавства НАНУ (Київ): від 2019 — провідний науковий співробітник відділу слов’янських мов; 1990–93 — викладач сербської мови кафедри слов’янської філології Київського університету; 1993–98 — перекладач Київського представництва македонської торговельної компанії «Технометал-Вардар»; 1998–2003 — доцент кафедри слов’янської філології Київського інституту «Слов’янський університет»; 2003–11 — доцент кафедри іноземних мов Центру підготовки кадрів зовнішньої розвідки Національної академії СБУ. Співавторка навчального посібника «Изучаем украинский язык» (1991; 1992; 1996), «Словника української мови» (2012), брошури «Тетяна Борисівна Лукінова: біобібліографія до 95-річчя» (2022; усі — Київ). Керувала науковою групою з підготовки покажчика (7-го тому) «Етимологічного словника української мови». Перекладає українською мовою сербську та хорватську художню, наукову та науково-популярну літературу, зокрема «Ностальгія» («Всесвіт», 2009, № 5–6) та «Перелюбники» (2012) В. Оґнєнович, «Еротославія» Д. Айдачича (2015; обидва — Київ) тощо. Від 2024 — секретар Українського комітету славістів. Основні напрями наукової діяльності: контрастивна стилістика південно- і східнослов’янських мов; типологія історичного розвитку слов’янських мов; методика викладання сербської мови в східнослов’янському мовному середовищі в епоху глобалізації; історична взаємодія сербської мови з іншими мовами; теорія та практика перекладу із сербської та хорватської мов східнослов’янськими мовами.

Завантажити статтю