Ярмак Вероніка Іванівна
ЯРМА́К Вероніка Іванівна (03. 03. 1961, Київ) — мовознавець-славіст, перекладач. Дочка Юлії, онука Леоніда Булаховських, дружина В. Пономаренка. Доктор філологічних наук (2019). Закінчила Київський університет (1983). Відтоді працює (з перервами) в Інституті мовознавства НАНУ (Київ): від 2019 — провідний науковий співробітник відділу словʼянських мов; 1990—93 — викладач сербської мови кафедри словʼянської філології Київського університету; 1993—98 — перекладач Київського представництва македонської торговельної компанії «Технометал-Вардар»; 1998—2003 — доцент кафедри словʼянської філології Київського інституту «Словʼянський університет»; 2003—11 — доцент кафедри іноземних мов Центру підготовки кадрів зовнішньої розвідки Національної академії СБУ. Співавторка навчального посібника «Изучаем украинский язык» (1991; 1992; 1996), «Словника української мови» (2012), брошури «Тетяна Борисівна Лукінова: біобібліографія до 95-річчя» (2022; усі — Київ). Керувала науковою групою з підготовки покажчика (7-го тому) «Етимологічного словника української мови». Перекладає українською мовою сербську та хорватську художню, наукову та науково-популярну літературу, зокрема «Ностальгія» («Всесвіт», 2009, № 5—6) та «Перелюбники» (2012) В. Оґнєнович, «Еротославія» Д. Айдачича (2015; обидва — Київ) тощо. Від 2024 — секретар Українського комітету славістів. Основні напрями наукової діяльності: контрастивна стилістика південно- і східнословʼянських мов; типологія історичного розвитку словʼянських мов; методика викладання сербської мови в східнословʼянському мовному середовищі в епоху глобалізації; історична взаємодія сербської мови з іншими мовами; теорія та практика перекладу із сербської та хорватської мов східнословʼянськими мовами.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Украјинско-српска контрастивна језичка истраживања // Контрастивна проучавања српског језика: Правци и резултати. Београд, 2010 (співавт.); Розвиток українського лексикону в світлі концепцій Л. С. Паламарчука // Українська і слов’янська тлумачна та перекладна лексикографія. К., 2012; Перекладацькі трансформації у перекладах поезій Т. Г. Шевченка сербською мовою // Рrace naukowe Akademii im. Jana Długosza w Częstochowie. 2015. № 11; Загальнонаукові виміри дослідження претеритальних форм дієслова в сербському художньому дискурсі // Мовознавство. 2017. № 3; Семантика і прагматика темпоральності у сербському літературно-художньому дискурсі: структурні, стилістичні та компаративні аспекти. К., 2018; Художній переклад як чинник культурної інтеграції Сербії та України до Євросоюзу (в контексті творчого застосування теоретичних настанов М. Зерова) // Зборник Матице српске за славистику. Нови Сад, 2023.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
