ЧУМАЧЕ́НКО Микола Григорович (01. 05. 1925, с. Келегеї Голо­при­станського р-ну, нині Гладківка Скадовського р-ну Херсонської обл. — 14. 10. 2011, Київ) — економіст. Доктор економічних наук (1971), професор (1971), академік НАНУ (1982). Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Державна премія України в галузі науки і техніки (2003). Премії імені О. Шліхтера АН УРСР (1980) та імені М. Туган-Барановського АНУ (1993). Ордени «За мужність» 3-го ступеня (1999), «За заслуги» 3-го ступеня (2005). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. Закінчив Тбіліський університет (1952). Пере­бував на військовій службі (1943–49); працював бухгалтером на виробництві (1949–61); від 1961 — у Київському ін­ституті народного господарства: від 1964 — завідувач кафедри економічного аналізу, за сумісництвом — декан факультету планува­н­ня промисловості, 1967–70 — проректор із заочної та вечірньої форми на­вча­н­ня. 1967–68 проходив стажува­н­ня в Іл­лінойському університеті (США). 1971–73 — за­ступник директора з наукової роботи Ін­ституту економіки АН УРСР (Київ); 1973–95 — директор, від 1995 — почесний директор, водночас 1975–2000 — завідувач від­ділу про­блем управлі­н­ня виробництвом, від 2000 — головний науковий спів­робітник Ін­ституту економіки промисловості НАНУ (Донецьк). По­стійний пред­ставник УРСР у Комісії ООН з транс­національних корпорацій (1976–78). Голова Донецького наукового центру (1982–95), член Президії НАНУ (1995–98). Також очолював кафедру фінансового менеджменту Донецької академії управлі­н­ня (1993–98) і кафедру обліку та аудиту в кредитних і фінансових установах Київського економічного університету (1998–2005). Наукові дослідже­н­ня: удосконале­н­ня управлі­н­ня виробництвом, господарський облік і економічний аналіз, про­блеми автоматизації управлі­н­ня, економіка та управлі­н­ня галузями промисловості, економічні про­блеми екології і ресурсозбереже­н­ня, управлі­н­ня економікою регіону та науково-технічним про­гресом, аналіз економічних реформ в Україні. Автор низки статей в ЕСУ.