Перша українська друкарня у Франції
ПЕ́РША УКРАЇ́НСЬКА ДРУКА́РНЯ У ФРА́НЦІЇ — заснована у січні 1938 в Парижі з ініціативи редактора «Українського слова» О. Бойківа і за підтримки Українського народного союзу (УНС) у Франції. Друкарня взяла на себе подальше видання газети «Українське слово». Окрім газети друкували книжки. Рішенням керівництва УНС друк «Українського слова» було припинено на початку червня 1940 у зв’язку з приходом німців у Францію і з метою недопущення через газету німецької пропаганди серед українців. Від жовтня 1948 у друкарні відновлено вихід «Українського слова». Після придбання нового обладнання, у друкарні починають виготовляти плакати, афіші, візитівки, запрошення, брошури, книги. Видавничу діяльність провадила Українська національна єдність у Франції, що була створена на заміну УНС. Від середини 1950-х рр. друкарня видала щорічні «Календарі-альманахи» про життя українців у всьому світі. У 1958 видавництво у співпраці з Організацією української молоді у Франції почала видавати «Бюлетень» (згодом — франкомовний «Bulletin Franco-Ukrainien»); всього — 35 чисел, останнє — 1970. Водночас виходили і книжки українських письменників та політичних діячів французькою мовою. Діапазон видань друкарні досить широкий — дитячі книжки, літературні твори українських авторів, політична література, дисидентські самвидавні документи і матеріали з України, які публікували спільно з видавництвом «Смолоскип». Від березня 1992 друкарня видавала журнал «Українська трибуна».
Рекомендована література
- Лазовінський В. Націоналістичне видавництво в Європі // Адресар українців у вільному світі. Париж, 1973;
- Михальчук В. Українське громадсько-культурне життя у Франції. Париж, 2002;
- Тимошик М. Історія видавничої справи. К., 2007.
Завантажити статтю
