Покрасси - брати

ПО́КРАССИ  — брати. Данило Якович (17(30). 11. 1905, Київ — 16. 04. 1954, Москва) — композитор. Сталінська премія (1941). Закінчив Київську консерваторію (1921; кл. Ф. Блуменфельда). Від 1921 жив у Москві. Брав уроки композиції в М. Рославця. 1936–51 — один із музичних керівників джаз-оркестру Центрального будинку культури залізничників. Від 1932 співпрацював із братом Дмитром. Серед творів — «Увертюра на тюркські теми», камерно-інструментальні твори, музика до фільмів (зокрема до документального фільму «Радянська Україна», 1947, режисери М. Слуцький, Г. Тасін; у співавт. з братом Дмитром та А. Штогаренком). Дмитро Якович (26. 10(07. 11). 1899, Київ — 20. 12. 1978, Москва) — композитор. Народний артист СРСР (1975). Сталінська премія (1941). Закінчив Петроградську (нині Cанкт-Петербург) консерваторію (1917; кл. фортепіано М. Гелевера). 1917–19 — акомпаніатор в естрадних концертах. Від 1923 — у Москві: головний диригент і завідувач музичної частини театрів «Палас», «Ермітаж» (1923–26), «Мюзик-голлу» (1926–36), художній керівник джаз-оркестру Центрального будинку культури залізничників (1936–72). Композиторську діяльність розпочав 1918–20. Основна галузь творчості — пісенна. Написав понад 300 пісень (багато з них у співавт. із братом Данилом, з яким співпрацював від 1932). Серед пісень — «Марш Будьонного» (1920, слова О. д’Актиля), «Москва травнева» (слова В. Лебедєва-Кумача, 1937), «Марш танкістів», «Три танкісти» (обидва — 1939, слова Б. Ласкіна) та ін. Пісню «Україно моя, Україно» вперше виконала О. Петрусенко 1939 у Львові. Самуїл Якович (1897, Київ — 15. 09. 1939, м. Нью-Йорк, США) — естрадний піаніст, композитор. Навчався у Київському музичному училищі (1907; кл. скрипки, фортепіано), Петроградській консерваторії (нині Санкт-Петербург, 1913–17; кл. фортепіано). 1917 повернувся до Києва, де здобув популярність як естрадний піаніст і віртуоз-акомпаніатор власних романсів. Після вступу Червоної армії до Києва 1920 на замовлення командування у співпраці з поетом П. Григор’євим створив низку пісень (найвідоміша — «Червона армія сильніше за всіх»). Від 1923 — у Москві. Того ж року дебютував піснею про мюзик-голл у перших концертах театру «Акваріум». 1924 емігрував до Берліна. 1927–28 перебував у Парижі, згодом — у США, де керував невеликим джаз-оркестром, писав танцювальну музику, зокрема для голлівудських фільмів («Три мушкетери»). Серед пісень — «На роздоріжжі» (слова власні), «І ожили квіти», «Я знову один, згасли мрії» (обидві — слова С. Шумського), «Згадай тихий занедбаний сад», «Дні за днями котяться» (обидві — слова П. Германа).

Рекомендована література

1. Шилов А. Из истории первых советских песен (1917–24). Москва, 1963;
   Google Scholar Internet
2. Дм. Я. Покрасс: [Некролог] // Сов. культура. 1978, 26 дек.;
   Google Scholar Internet
3. Леонова М. Дмитрий Покрасс. Москва, 1981;
   Google Scholar Internet
4. Дм. Я. Покрасс // Новиков А. Всегда в пути: Статьи. Воспоминания. Рецензии. Москва, 1982;
   Google Scholar Internet
5. Овсянников Н. Две жизни Самуила Покрасса // Муз. жизнь. 2008. № 1.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю