Прокоп Мирослав
ПРОКО́П Мирослав (псевдо: Володимир, Орлович, Радович, Гармаш, Остап, М. В. Вировий, О. С. Садовий, В. В. Садовий; 06. 05. 1913, м. Перемишль, нині Польща — 07. 12. 2003, м. Нью-Йорк, похований у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — політичний діяч, публіцист. Дійсний член НТШ (1983) і УВАН. Закінчив Перемишльську українську чоловічу гімназію (1930), вивчав право у Львівському університеті. Ще учнем вступив до Юнацтва ОУН. Брав активну участь в українському студентському русі. 1934 за приналежність до ОУН заарештований і засуджений до 7-ми р. ув’язнення. Звільнений за амністією 1937. Редагував «Студентський вісник» у Львові. У жовтні 1938 заарештований за участь в акціях на підтримку Карпатської України, через декілька тижнів звільнений. Працював в Українській пресовій службі в Берліні. У червні 1941 повернувся до Львова. Після проголошення 30 червня 1941 Акта відновлення Української Держави керівництво ОУН на чолі з С. Бандерою було заарештоване ґестапо, однак П. вдалося цього уникнути й перейти в глибоке підпілля. На початку німецької окупації виконував завдання ОУН на території Західної України, згодом скерований у Наддніпрянську Україну. Від 1942 — референт пропаганди ОУН на північно-східних землях (Київ), згодом — референт пропаганди у Проводі ОУН. Від 1943 — редактор друкованого органу ОУН ж. «Ідея і чин», керівник підпільної радіостанції «Самостійна Україна», розташованої в Карпатах. На 3-му Надзвичайному великому зборі ОУН у серпні 1943 взяв активну участь у редакції нової програми дій ОУН, що мала вагоме значення для подальшої демократизації життя партії. Член-засновник і член президії УГВР (1944), за дорученям якої у жовтні 1944 через Словаччину виїхав до Німеччини. Член закордонного центру ОУН і Проводу Закордонних частин ОУН (до 1948), водночас залишився членом Проводу ОУН в Україні. Завершив юридичну освіту докторатом в УВУ (Мюнхен). 1949 переїхав до США. Член президії (від 1944), заступник голови (1957–83), голова (1983–87) Закордонного представництва УГВР, голова (1987–95) Середовища УГВР за кордоном, почесний голова його політичної ради (від 2002). Заступник голови (1952–74), голова (1974–81), член ради директорів (1981–92) дослідно-видавничої асоціації «Пролог» (Нью-Йорк). Редактор місячника «Digest of Soviet Ukraine Press» (1957–77), також входив до редколегії ж. «Сучасність». Автор книг «Україна і українська політика Москви» (1956), «Робітничі страйки в Польщі 1980» (1980; обидві — Мюнхен), «Напередодні незалежної України. Спостереження і висновки» (Нью-Йорк; Сідней; Торонто; Л., 1993), декількох гасел до Енциклопедії українознавства, а також численних статей в українській періодиці.
Рекомендована література
- Кедрин І. Про книжку і її автора // Прокоп М. Напередодні незалежної України. Спостереження і висновки. Нью-Йорк; Сідней; Торонто; Л., 1993.
Завантажити статтю
Людина 
