Постоюк Анатолій Лаврентійович
ПОСТОЮ́К Анатолій Лаврентійович (27. 06. 1938, Київ) — живописець, графік. Батько О. Постоюк. Член НСХУ (1974). Закінчив Київський художній інститут (1963; викладачі К. Трохименко, І. Штільман, В. Забашта). Працював креслярем у відділі дизайну на Київському авіаційному заводі (1955–58); методистом з образотворчого мистецтва Міністерства освіти України (1963–65); керівником студії образотворчого мистецтва Палацу піонерів (1965–80); від 1980 — художник на Художньому комбінаті (усі — Київ). Створює переважно пейзажі в реалістичному стилі, рідше — натюрморти та портрети, зокрема Н. Сумської, Т. Петриненка (обидва — 1995). Автор діорам для Черкаського краєзнавчого музею («Канів», «Холодний Яр») та Музею історії Богуславщини в м. Богуслав (Київська обл.; «Богуслав»; усі — 1980–90-і рр.). Учасник всеукраїнських, всесоюзних та міжнародних мистецьких виставок від 1969. Твори експонували в РФ, Польщі, Чехії, Німеччині, Фінляндії, Великій Британії, Франції, Ізраїлі, Канаді, США та Японії. Деякі роботи зберігаються в Музеї історії міста Києва, Дніпровському й Запорізькому художніх музеях, Маріупольському (Донецька обл.) і Херсонському краєзнавчих музеях, Львівському музеї історії релігії, Феодосійській картинній галереї (АР Крим).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Ананаси», «Автопортрет» (обидва — 1965), «Мокра зима» (1966), «Шахтарі», «Колгоспна комора» (обидва — 1971), «Натюрморт. Фарби» (1972), триптих «Моя Україна» (1972), «Інтер’єр. Вечір» (1973), «Старий Київ» (1974), «Кактус», «Роздуми», «Будинки старого Києва», «Червоні троянди» (усі — 1976), «Скалисте узбережжя» (1977), «Косівський мотив» (1978), «Вулицями Риги», «Перший сніг у Ризі», «Хризантеми», «Дзинтарі», «Костел у Ризі», «Відлига в Сигулді» (усі — 1979), «Київський вокзал» (1982), «Київ. Стародавній Хрещатик» (1983), «Січень» (1984), «Київ осінній» (1985), «Після снігопаду» (1986), «Вулицями Києва» (1987), «Осіннє відлуння» (1994), «Персики» (1995), «Пейзаж», «Осінні городи» (обидва — 1997), «Київська весна» (2000), «Майстерня» (2003–06), «Альтанка» (2005), «Туман яром» (2006), «Під вечір» (2007).
Рекомендована література
- Анатолій Постоюк: Каталог. К., 2008.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
