Постоюк Олена Анатоліївна
Визначення і загальна характеристика
ПОСТОЮ́К Олена Анатоліївна (03. 08. 1965, Київ) — живописець. Дочка А. Постоюка. Членкиня НСХУ (2000). Закінчила Київський художній інститут (1989; викладачі О. Лопухов, В. Гурін, Л. Вітковський). Відтоді працювала художником на Київському художньо-виробничому обʼєднанні «Художник»; від 1997 — художником-оформлювачем журналу «Військо України»; 2000—01 — викладачем дитячої художньої студії Будинку художника в Києві. На творчій роботі від 2002. Створює пейзажі та натюрморти в реалістичному стилі з елементами рис живопису «малих голландців». Авторка картин-триптихів казок для дитячих садочків. Учасниця обласних, всеукраїнських, всесоюзних мистецьких виставок від 1989. Персональні — у Києві (1998—2000). Деякі роботи зберігаються в Музеї історії Києва.
Тв.: «Серпанок» (1989), «Домашній інтерʼєр» (1990), «Пасторальний натюрморт-1, 2, 3» (усі — 1994), «Чай на двох», «Струни душі» (обидва — 1995), «Предмети. Життя іде...» (1996), «Сухі квіти», «Затишок», «Майстерня. Перший глядач» (усі — 1997), «Українська сієста», «У неділеньку, у святую», «Наодинці з собою», «Сонячний день», «Згадка про серпень», «Автопортрет», «Тут цікаво. А що там?», «Клематис цвіте» (усі — 1998), «Сільський затишок», «Сонячний промінь», «Синій день», «Портрет доні» (усі — 1999).
Літ.: Як зігріти зиму? [Про виставку О. Постоюк] // День. 1999. № 232.
О. Л. Чайковська
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Серпанок» (1989), «Домашній інтер’єр» (1990), «Пасторальний натюрморт-1, 2, 3» (усі — 1994), «Чай на двох», «Струни душі» (обидва — 1995), «Предмети. Життя іде...» (1996), «Сухі квіти», «Затишок», «Майстерня. Перший глядач» (усі — 1997), «Українська сієста», «У неділеньку, у святую», «Наодинці з собою», «Сонячний день», «Згадка про серпень», «Автопортрет», «Тут цікаво. А що там?», «Клематис цвіте» (усі — 1998), «Сільський затишок», «Сонячний промінь», «Синій день», «Портрет доні» (усі — 1999).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
