Підпільні видання

Визначення і загальна характеристика

ПІД­ПІ́ЛЬНІ ВИДА́­Н­НЯ — публіцистична спадщина українського національно-визвольного руху 1940—50-х рр. Нараховує близько 100 найменувань періодичних ви­дань, більш ніж 250 брошур, десятки збірників документів, сотні листівок і звернень. Випуск друкованої продукції здійснювали централізовано на різних рівнях ОУН і УПА. Усі ви­да­н­ня ОУН цього періоду поділяють на «мельниківські» й «бандерівські», від­повід­но до двох ново­утворених у 1940 формувань — ОУН(м) і ОУН(б). Ви­да­н­ня ОУН(б) кількісно пере­важають, найважливіші з них: орган Проводу ОУН само­стійників-державників — «Ідея і чин» (1942—46), орган Кра­йового проводу ОУН на західних землях — «Бюл­летень» (1942—44), орган Кра­йового проводу ОУН на осередньо-східних землях — «За само­стійну державу» (1944—45), орган ОУН на пів­нічно-західних землях — «За волю нації» (1946—50), ви­да­н­ня ОУН Закерзонського краю — «Інформативні вісті» (1944—47), ви­да­н­ня для молоді Кра­йового осередку пропаганди ОУН Карпатського краю — «На зміну» (1946—50), орган Проводу ОУН на українських землях — «Осередок пропаганди і інформації при Проводі Організації українських націоналістів» (1948—51) та ін. У формі брошур видавали праці ідеологів ОУН: «Лицем до народу» П. Думи (1942), «Совєтський патріотизм» Київського (1945), «Нова голодова ката­строфа в Україні» Стояра (1947), «Наше становище до російського народу» О. Горнового, «Про одну рушійну силу революції» П. Федуна (обидві — 1948) та ін. Також публікували ви­шкільні матеріали й під­ручники: «Санітарні вказівки в наглих захворюва­н­нях» (під­ручник із кон­спірації в умовах під­пі­л­ля, 1942), «Вартова служба» (1944), «Бо­йовий правильник партизанки» (1946), «Ви­шкільна робота — схема порад» (1952), «Вказівки щодо пропагандивної роботи на 1950 рік», «Шлях до волі» (обидва — 1949); збірники документів: «У боротьбі за волю — під бо­йовими прапорами УПА» (1946), «Волинь у боротьбі» (1949) та ін. ОУН(м) видавала націоналістичну літературу в Україні 1941—43. Друк періодичних ви­дань («Українське слово», «Літаври», «Нова Україна», «Наш шлях») здійснювали легальним шляхом, у під­пільних друкарнях виготовляли брошури, ін­струкції, декларації, листівки. Найпоширенішими були календарі-альманахи «Сурма», брошури «Євген Коновалець» Д. Кардаша, «Націократія» М. Сціборського, «Шлях нації» Над­дні­прянця, стат­ті-перед­руки із «Роз­будови нації» та ін. Від часу пере­ходу ОУН до збройних форм боротьби зʼявилися військові часописи: 1942 у пов­станських від­ділах ОУН(м) було ви­друковано декілька чисел г. «Бо­йові (боєві) вісті», на початку 1943 започатковано пресові ви­да­н­ня збройних від­ділів ОУН(б) — г. «Вільна Україна» і «Вісті з фронту УПА». Першим друкованим органом обʼ­єд­наної УПА cтало ви­да­н­ня Політичного від­ділу Штабу УПА на пів­нічно-західних землях — ж. «До зброї» (1943—44). Від 1944 виходив ж. «Пов­станець» (орган Головного військового штабу УПА), 1944—45 — гумористично-сатиричний ж. «Український перець» (ви­да­н­ня Головного осередку пропаганди УПА). Пресові ви­да­н­ня були й на нижчих щаблях УПА. Свою газету видавали: Військова округа «Буг» — «Стрілецькі вісті» (1944—45), Військова округа «Говерля» — «Шлях пере­моги» (1945—47), Військова округа «Сян» — «Лісовик» (1945—46), 22-й Станіславський тактичний від­тинок УПА — «Чорний ліс» (1947—50) та ін.

Літ.: Шанковський Л. УПА та її під­пільна література. Філадельфія, 1952; Полікарпенко Г. ОУН у війні. 1939—1945. [Б. м.], 1951; Содоль П. Українська Пов­станча Армія, 1943—49: Довід. Т. 1—2. Нью-Йорк, 1994—95.

О. Й. Стасюк

Завантажити статтю