Буличев Анатолій Євгенович

Визначення і загальна характеристика

БУ́ЛИЧЕВ Анатолій Євгенович (19. 04. 1958, м. Черняховськ Калінін­градської обл., РФ) — живописець. Заслужений художник України (2018). Член НСХУ (2003). Диплом Міністерства культури Молдови (1994). Обласна премія імені І. Труша (2013). Закінчив Львівський ін­ститут прикладного та декоративного мистецтва (1980; викладачі Д. Довбошинський, В. Овсійчук, М. Курилич, Д. Крвавич). Від­тоді працював у Львові у філіалі ін­ституту «Укрді­промебель»; від 1982 — художником на художньо-оформлювальному комбінаті; 1986—2001 — на художньо-виробничому комбінаті; 2001—05 — на творчій роботі; від 2005 — у Львівській академії мистецтв: 2005—10 — викладач кафедри ре­ставрації творів мистецтва, від 2010 — кафедри академічного живопису (від 2016 — старший викладач). Основна галузь — станковий та монументальний живопис. 1987—94 брав участь у створен­ні стаціонарної екс­позиції Національного музею етно­графії та природничої історії «Природа. Людина. Культура» (Кишинів), де виконав графічний цикл «Стародавня Молдова» (1987), діорамний і станковий живопис — «Ландшафт Кодр з елементами землекористува­н­ня та етно­графії» (1988—89), «Ландшафт палеозойської ери» (1989), «Ландшафт четвертин­ного періоду» (1993; разом понад 200 м2) й обʼємно-просторові композиції (вітрини). Автор пейзажів, порт­ретів і натюрмортів. Твори Б. вирізняються глибиною проникне­н­ня в зображувану дійсність, намага­н­ням митця зобразити світ у роз­маїт­ті всіх його виявів; вони вселяють оптимізм, упевненість у вічності Природи, Людини, Мистецтва. Візитівка митця — унікальні та непо­вторні карпатські пейзажі, що демонструють високий рівень художньої майстерності, любов до природи, внутрішній спокій та свідчать про над­звичайну ліричність душі художника. Учасник обласних, всеукраїнських, між­народних мистецьких ви­ставок від 1976. Персональні — у Львові (1988, 2002, 2007—08, 2014, 2018). Деякі твори Б. зберігаються в Національному музеї етно­графії та природничої історії «Природа. Людина. Культура».

Тв.: «Бабуся О. Гусєва» (1984), «Вечірній натюрморт (складний діалог)» (1986), «Памʼять» (1991), «Батько» (2000), «Карпати. Чорногора. Вид з Говерли», «Карпати. Центральні Горгани. Вид з хребта Менчул на гори Мала Сивуля, Велика Сивуля, Лопушна» (обидва — 2001), «Карпати. Свидовець. Вид з гори Стара на гори Велика Близниця та Мала Близниця», «Після дощу. Селище Вишків» (обидва — 2002), «Карпати. Сколівські Бе­скиди. Вид з гори Парашка на хребет Парашка», «Карпати. Свидовець. Вид з під­ніж­жя гори Терентин», «Надвечірʼя. Околиця селища Вишків» (усі — 2003), «Осінь в селищі Гриньків» (2004), «Львів. Вулиця Під­вальна. Зима» (2006), «Карпати. Центральні Горгани. Гора Середня» (2010), «Осінь» (2011), «Церква Вознесі­н­ня Господнього» (2012), «Ромашки та яблука», «Львів. Порохова вежа» (обидва — 2015), «Осін­ній мотив» (2016), «Роз­мова» (2018), «Смак кави» (2019), «Час» (2020), «Пасха», «Натюрморт з метеликами» (обидва — 2021); цикли «Рельєфи Карпат», «Високогірʼя» (обидва — від 1995), «Карпатські доли» (від 2002), «Вуличками міста Лева» (від 2006), «Храми міста Львова» (від 2010).

Літ.: Анатолій Буличев. Живопис: Каталог. Л., 2001; Савченко В. Драматизм та ідилічна краса // Ратуша. 2002, 26 квіт.; Боднар О., Островський Ю. Анатолій Буличев // Мистецький ужинок. 2009. № 1; Яців Р. Дорогою до високогірʼя // Дзвін. 2018. № 10; Його ж. Анатолій Буличев. Живопис як магія // Ідеї, смисли, інтер­претації образотворчого мистецтва: Українська теоретична думка ХХ столі­т­тя: Антологія. Ч. 3. Л., 2019.

О. Я. Боднар

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю