Пустовійт Сергій Гаврилович
ПУСТОВІ́ЙТ Сергій Гаврилович (25. 05. 1945, с. Межиріч Канівського р-ну Київської обл., нині Черкаського р-ну Черкаської обл. — 28. 08. 1992, м. Бахчисарай, АР Крим) — живописець. Син Гаврила, брат Георгія, батько Павла Пустовійтів. Премія СХ УРСР за картину «Реставратори» (1976), дипломом Академії мистецтв СРСР за картину «Вечір в порту» (1977). Член СХУ (1987). Закінчив Київський художній інститут (1969; майстерня К. Трохименка). Від 15 р. як художник брав участь в археологічних розкопках на Півдні України, якими керувала М. Вязьмітіна. Відтоді природа Криму, легенди й міфи, пам’ятки історії та культури різних часів і народів стали головними темами творчості митця. Його стилістика — «містичний реалізм» (авторське визначення), в якому знайшли відображення традиції живопису кінця 19 — початку 20 ст. У картинах П., майстерно виконаних із знанням техніки старих майстрів, ідеальний світ втілено в точно вивірену реалістичну форму. Достеменність зображень не перетворюється на описовість, вона корегується піднесеністю загального задуму філософського змісту. Витончені композиції картин, простір, у який вони вміщені, позначені ірреальністю, вони — понад подіями, у них відчувається повільна філософічність погляду на світ, присутня символічна основа, звернена до підсвідомості, що викликає низку асоціацій у глядача. Учасник всеукраїнських, всесоюзних, зарубіжних мистецьких виставок від 1972. Персональні (посмертні) — у Києві (1992, 2012 — родинна). Деякі твори П. зберігаються в музеях і приватних збірках України, Казахстану, Німеччини, Ізраїля, США, РФ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Схоласти», «Коктебельська затока вночі» (обидва — 1962), «Бахчисарай. Мечеть» (1963), «Читач. Автопортрет» (1965), «Рибаки» (1969), «Старий Бахчисарай» (середина 1960-х рр.), «Двір Ханського палацу в Бахчисараї» (1971), «Кримська обсерваторія» (1972), «У майстерні», «Кінозйомка в Коктебелі», «Крим. Гірський пейзаж» (усі — 1974), «Комета Когоутека» (1975), «Репетиція» (1977), «Коктебель у грудні» (1979), «Стіна. Бахчисарай» (1970-і рр.), «Кримський пейзаж з віслюком», «Кримський пейзаж з мечеттю», «Коктебель» (усі — 1980), «Ранок у Коктебелі» (1987), «Винний погріб», «Вечір у Бахчисараї» (обидва — 1988), «Очевидець» (1989), «Вид на Карадаг», «Дельтоплани в Коктебелі», «Будинок Волошина. Веранда», «Діалог. Коктебель», «Караїмське кладовище. Чуфут-Кале», «Літейські береги» (всі — 1980-і рр.), «Херсонес» (1990), «Увійдіть вузькою брамою», «У Волошина», «Шаховий етюд», «Коктебель», «Повнолуння в Коктебелі», «Успенський монастир. Бахчисарай», «Карадаг» (усі — 1991), «Вулиця в Бахчисараї», «Дворик Херсонеського музею», «Дім поета» (всі — 1992).
Рекомендована література
- Ноїв Ковчег: Живопис України другої половини ХХ століття: тенденції. К., 2000;
- Пустовойт Сергей Гаврилович // Художники Бахчисарая. Сф., 2011;
- Скляренко Г. Три художники з родини Пустовійтів // Образотворче мистецтво. 2012. № 3–4;
- Її ж. Творчість Сергія Пустовойта (1945–1992): одна з тенденцій радянського «ретро» // Скляренко Г. Я. Українські художники: з відлиги до незалежності. Кн. 1. К., 2018.