Пшеничний Микола Іванович

ПШЕНИ́ЧНИЙ Микола Іванович (19. 07. 1954, с. Молодава Перша Дубенського р-ну Рівненської обл. — 20. 03. 2020, с. Мирогоща Дубенського р ну) — письмен­ник, пере­кладач, літературо­знавець. Чоловік Л. Пшеничної. Член НСПУ (1985). Премії імені Б. Тена, імені В. Поліщука (2010), імені Г. Чубая (2020). Закінчив Рівненський педагогічний ін­ститут (1975). На журналістській роботі, учителював, був редактором дубенських видавництв «Наш край» (від 1990), «Край» (від 1993), завідувачем від­ділу науково-освітньої роботи Державного історико-культурного заповід­ника м. Дубно. Твори присвячені історії та сучасності рідного краю, спогадам про ві­домих діячів історії та культури. Автор літературних порт­ретів «Григорій Демʼянчук» (Р., 2001), «Над рікою, над Іквою: 100-річчю від дня народже­н­ня М. Сивіцького присвячується» (Дубно, 2017), різножанрових публіцистичних та художньо-документальних книг, зокрема повістей-есе «Подзвін Золотої Під­кови» (2016), «Для Дубна, для Волині, для України» (2017), «Наша родина не байдакувала», «Неопалимі дзвони Звенигорода (та листи Ігоря Кириловича Свєшнікова)» (обидві — 2018), «Десь Молодава є…» (ч. 1—5, 2019—20; усі — Дубно), есе-мандрівки «Прощай, убогий Кос-Арале…» (Хм., 2018), науково-крає­знавчого дослідже­н­ня «Стріляли в правду, молодість, красу...» (Дубно, 2016; 2017). Писав для дітей: книга «Бекана ворона» (Р., 2012) та ін. Спів­упорядник ви­да­н­ня «Цей світ-вертеп: до 70-річчя від дня народже­н­ня поета, пере­кладача, дисидента Грицька Чубая» (Р., 2019). Твори П. публікували в пере­кладах білоруською, болгарською, бурятською, російською, тувинською, турк­менською та ін. мовами. Пере­кладав з тувинської («Бабусин календар» М. Кеніна-Лопсана), білоруської («Такі сині сніги» С. Граховського) мов.

Завантажити статтю