Павленко Степан Онисимович
Визначення і загальна характеристика
ПАВЛЕ́НКО Степан Онисимович (12. 03. 1949, с. Легедзине Тальнівського р-ну Київської обл., нині Звенигородського р-ну Черкаської обл. — 26. 09. 2003, с. Бабанка Уманського р-ну Черкаської обл.) — педагог, письменник. Чоловік Ольги, батько Марини та Лесі Павленків. Закінчив Черкаський педагогічний інститут (1970). Учителював на Львівщині, від 1975 — на Уманщині, зокрема від 1988 — у с. Бабанка. Автор методичних, літературознавчих, публіцистичних статей, нарисів у часописах «Дніпро», «Українська мова і література в школі», «Дивослово», «Барвінок», «Кальміус», «Холодний Яр», «Літературна Україна», «Освіта України» тощо. Своєрідною педагогічною енциклопедією є його мініатюри «Педрада на перерві». Виразною ознакою студій П. є оригінальний, новаторський (інколи — парадоксальний) погляд на осмислювальну проблему. Автор книги поезії, прози, сатири й перекладів «Вічність така коротка» (Умань, 2004), збірника мовних цікавинок «Філологічний калейдоскоп» (ч. 1–3, Т., 2010–12; ч. 4, Чк., 2023; у співавт. з дружиною О. Павленко), збірки ранніх поезій «Починає світать» (К., 2019). Писав вірші для дітей (цикл «Видющий пальчик»), філологічно цікаві поезії, мікробайки, епітафії, пародії, «вільні приспіви»; здійснив низку перекладів і переспівів із Г. Гайне. Частиною літературної спадщини П. є епістолярна, зокрема листування із письменниками Адрієм Чужим, Олександром Де.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
