ЮРЧИ́ШИН Володимир Іванович (27. 07. 1935, с. Дахнів Любачівського пов. Львівського, нині Під­карпатського воєводства, Польща — 17. 08. 2010, Київ) — графік. Державна премія України імені Т. Шевченка (1990). Член НСХУ (1967). Закінчив Український полі­графічний ін­ститут у Львові (1957; викладач В. Форостецький). Особливий вплив на Ю. справила творчість О. Кульчицької. Працював у галузях книжкової та станкової графіки. Спів­працював із київськими видавництвами «Наукова думка», «Мистецтво», «Вища школа», «Дні­про», з редакціями журналів «Народна творчість та етно­графія» (художній редактор) та «Образотворче мистецтво». Автор художнього оформле­н­ня книг: «Козацькому роду нема пере­воду» О. Ільченка (1967), збірки «Коломийки» (1968; 1970), «Український порт­ретний живопис П. Білецького» (1968), «Народні перлини» (1969), «Літопис руський» (1969–84), «Народні пісні в записах Лесі Українки та її співу» (1971), «Твори» (1978, т. 1–5) і «Поезії. 1837–1861» (1989, кн. 1–2) Т. Шевченка, «Літопис» С. Величка (т. 1–2), «Майстри українського бароко. Жовківський художній осередок» В. Овсійчука (усі — 1991), «Масовий терор як засіб державного управлі­н­ня в СРСР» С. Білоконя (1993; усі — Київ).