Юрчишин Володимир Іванович
Визначення і загальна характеристика
ЮРЧИ́ШИН Володимир Іванович (27. 07. 1935, с. Дахнів Любачівського пов. Львівського, нині Підкарпатського воєводства, Польща — 17. 08. 2010, Київ) — графік. Державна премія України імені Т. Шевченка (1990). Член НСХУ (1967). Закінчив Український поліграфічний інститут у Львові (1957; викладач В. Форостецький). Особливий вплив на Ю. справила творчість О. Кульчицької. Працював у галузях книжкової та станкової графіки. Співпрацював із київськими видавництвами «Наукова думка», «Мистецтво», «Вища школа», «Дніпро», з редакціями журналів «Народна творчість та етнографія» (художній редактор) та «Образотворче мистецтво». Автор художнього оформлення книг: «Козацькому роду нема переводу» О. Ільченка (1967), збірки «Коломийки» (1968; 1970), «Український портретний живопис П. Білецького» (1968), «Народні перлини» (1969), «Літопис руський» (1969–84), «Народні пісні в записах Лесі Українки та її співу» (1971), «Твори» (1978, т. 1–5) і «Поезії. 1837–1861» (1989, кн. 1–2) Т. Шевченка, «Літопис» С. Величка (т. 1–2), «Майстри українського бароко. Жовківський художній осередок» В. Овсійчука (усі — 1991), «Масовий терор як засіб державного управління в СРСР» С. Білоконя (1993; усі — Київ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- обкладинки до книг — «Будинок-музей Т. Г. Шевченка в Києві» (1960), «Народні пісні на слова Тараса Шевченка» (1961), «Українські пісні, видані М. Максимовичем» (1962), «“Заповіт” (мовами народів світу)» Т. Шевченка (суперобкладинка), 26-томної «Історії міст і сіл Української РСР» (обидві — 1964), «Слово про Великого Кобзаря» К. Дорошенко, «Пісні з полонини» (суперобкладинка; обидві — 1965), «Народні пісні Буковини в записах Юрія Федьковича» (1968), «Українська декоративна різьба XVI–XVIII ст.» М. Драгана (1970; усі — Київ), «Мистецька спадщина Івана Федорова» Я. Запаска (Л., 1974), «Українські народні пісні в записах Осипа і Федора Бодянських» (1978), «Веснянки» (1984; обидві — Київ); серії естампів — «Доля тернистою дорогою» (1978–95), «Сім’я» (1988–94), «Сичі» (2007–08); плакат «1814–1861» (2008).