Полтавське товариство Просвіта
ПОЛТА́ВСЬКЕ ТОВАРИ́СТВО «ПРОСВІ́ТА» — громадська організація. Заснована 1906, однак Полтавське губернське присутствіє у справах про товариства і спілки відмовило їй у реєстрації. Це рішення санкціонував Урядуючий Сенат, який вбачав у меті діяльності організації сепаратистські прагнення. У березні 1917 відбулися організаційні збори «Просвіти», її засновниками стали В. Андрієвський, Г. Коваленко (голова), Г. Маркевич, М. Непийвода, Ф. Наконечний, О. Товкач. У вересні 1917 лише у Полтавському пов. діяло 50 філій. У складі організації функціонували секції: просвітня, видавнича, лекційна, українізації церковного життя. Заступник голови товариства М. Токаревський на Всеукраїнському національному конгресі 1917 обраний членом УЦР від Полтавської губ., В. Андрієвський 1917–18 був губернським комісаром народної освіти на Полтавщині, 1919 керував продовольчим департаментом державного секретаріату харчових справ ЗУНР. Товариство зверталося із клопотанням до Полтавських губернських земських зборів про виділення асигнування на відкриття у місті української гімназії (2 травня 1917), що невдовзі розпочала роботу. На 1-му Всеукраїнському з’їзді «Просвіти» (20–23 вересня 1917) його представляв Г. Коваленко, на 2-му (3–5 листопада 1918) — Д. Довженко. Станом на 15 серпня 1918 у Полтавській губ. функціонувало 112 зареєстрованих осередків, об’єднаних у Полтавську губернську спілку «Просвіти». Товариство виділяло кошти на утримання історико-філологічного факультету Українського університету в Полтаві (відкритий 1 вересня 1918), завдяки його зусиллями за військової диктатури генерал-лейтенанта А. Денікіна знайдено приміщення для проведення занять на факультеті. «Просвіта» брала участь у створенні краєзнавчих музеїв у м. Лубни, Хорол (нині Лубенського р-ну), с. Мачухи (нині Полтавського р-ну, усі — Полтавської обл.), в останньому також заснувала селянський народний університет. За радянської влади діячі товариства зазнали репресій, зокрема у червні 1920 органи ВЧК заарештували І. Ліщину-Мартиненка. Припинила діяльність у середині 1920-х рр.
Рекомендована література
- Грушевский М. Очерк истории украинского народа. 1990;
- Євселевський Л. І., Фарина С. Я. «Просвіта» в Наддніпрянській Україні. 1993 (обидві — Київ).