Світлик Богдана Юліанівна
СВІ́ТЛИК Богдана Юліанівна (псевдо: Доля, Марія Дмитренко, Ясна, Світляна, Богдан Калина; 24. 04. 1918, м. Перемишль, нині Підкарпатського воєводства, Польща — 29. 12. 1948, поблизу с. Либохора Сколівського, нині Стрийського р-ну Львівської обл.) — діячка ОУН, письменниця. Бронзовий Хрест заслуги УПА (1947). У дитячому віці разом із родиною переїхала до Львова. Початкову освіту здобула в народній школі імені Б. Грінченка. Навчалася у гімназії сестер василіянок, закінчила гімназію товариства «Рідна школа». 1936 вступила на факультет класичної філології Львівського університету. Член ОУН (1931). Провідниця дівочих гімназійних осередків ОУН у Львові. За націоналістичну діяльність 1939 ув’язнена польською владою в тюрмі «Бригідки». Із початком 2-ї світової війни перейшла на Закерзоння, викладала у Холмській гімназії. Була призначена обласним провідником жіночої сітки Львів-місто. Наприкінці 1944 — на початку 1945 за наказом провідників Організації виступила зв’язковою при спробі налагодити переговори між представниками Проводу ОУН і радянськими органами влади. Від 1945 співпрацювала з Головним осередком пропаганди та інформаційної служби ОУН(б) як публіцист, від 1946 — як член цього осередку. Редактор інформаційної частини підпільних видань ОУН і УГВР «Ідея і чин», «Самостійність», «Осередок пропаганди і інформації», «Бюро інформації УГВР». Друкувалася у підпільних виданнях «Повстанець», «До волі». Виконувала обов’язки зв’язкової між П. Федуном та Р. Шухевичем, брала участь в організаційних нарадах УГВР разом із Д. Грицаєм, Д. Маївським, О. Гасиним, О. Дяківим та ін. Авторка збірки новел «Не на життя, а на смерть» (1945), статей «Нехай вічна буде слава, що през шаблі маєм права…» (1945), «Під сонцем Сталінської Конституції» (1946), оповідань «Підслухане й підглянене» (1949), «Михайлик» (1947; 1949, також перекладене англійською мовою), «Учителька» (1948), новели «Героїка» (1948) та ін. Загинула у бою зі спецпідрозділом МВС. Місце поховання невідоме. На згадку про свою соратницю повстанці 1950 опублікували низку її творів під псевдонімом Богдан Калина: «Господар», «Увирвана нитка», «Хам», «Друг Карпо». Біля місця загибелі С. встановлено пам’ятний знак, на її честь названо курінь «Пласту» у Львові. Оповідання «Михайлик» введено до шкільних підручників.
Рекомендована література
- Мороз В. Невідомі документальні джерела до біографії Богдани Світлик-Литвинко // Воля і Батьківщина. 1997. № 2;
- Вєдєнєєв Д., Шевченко С. «Сова» закликала до примирення... історичний етюд за документами держархіву СБУ // Дзеркало тижня. 2000, 14 лип.;
- Матіїв М. Письменниця, воїн, дипломат // Бойківська думка. 2008, 13–19 квіт.
Завантажити статтю
