Станіславський Микола Дмитрович
СТАНІСЛА́ВСЬКИЙ Микола Дмитрович (13. 03. 1905, м. Єлисаветград, нині Кропивницький — 13. 10. 1970, Житомир) — режисер. Заслужений артист УРСР (1954). Закінчив Київський музично-драматичний інститут. Слухав лекції Леся Курбаса з майстерності актора. Від 1930 працював у Київському 1-му робітничому театрі, від 1934 — в театрах Марій Ел, Комі й Кабардино-Балкарії (усі — РФ). Від 1945 очолював Станіславський український музично-драматичний театр імені І. Франка (нині Івано-Франківськ). 1949–50 — режисер Кіровоградського українського музично-драматичного театру імені М. Кропивницького (нині Кропивницький). 1952–59 — головний режисер Хмельницького музично-драматичного театру імені Г. Петровського, 1959–63 — Житомирського українського музично-драматичного театру імені І. Кочерги. Автор спогадів про Леся Курбаса, М. Куліша, книги «Театр Житомира» (К., 1972, співавт.).
Додаткові відомості
- Основні вистави
- «Воскресіння в понеділок» В. Диховичного, «Мораль пані Дульської» Ґ. Запольської, «Транзитні пасажири» М. Синьова, «Інтервенція» Л. Славіна, «Чому посміхалися зорі» О. Корнійчука, «Чотири дев’ятки» В. Пістоленка, «Небезпечна професія» В. Соловйова, «Дорога спадщина» Ф. Корецького (усі — 1955–59), «За двома зайцями» М. Старицького, «Живий труп» Л. Толстого, «Одруження» М. Гоголя, «Отелло» В. Шекспіра (усі — 1959–63).
Завантажити статтю
Людина 
