Пельвецький Антін Андрійович

ПЕЛЬВЕ́ЦЬКИЙ Антін Андрі­йович (27. 01. 1898, с. Нагірянка, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 03. 02. 1957, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ) — церковний діяч. До 1918 на­вчався в українській приватній гімназії у Чорткові. 1918—19 служив в УГА. Випускний екзамен склав в українській приватній гімназії в Тернополі 1921, від­тоді ви­вчав теологію в духовній семінарії і богословському ліцеї УГКЦ у Станіславі. 1925 єпис­копом Г. Хомишиним рукопокладений на священ­ника. Від­тоді — катехит 7-класних народних шкіл для хлопців і дівчат у м. На­двірна (нині Івано-Франківської обл.); 1927 — адміністратор парафії с. Люча (нині Косівського р-ну Івано-Франківської обл.); 1927—30 — помічник пароха у м-ку Печеніжин (нині с-ще Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.). 1929 з групою паломників побував у Римі. 1930 засуджений польською владою до 3-х р. увʼязне­н­ня, звільнений за сприя­н­ня єпис­копа Г. Хомишина. 1930—34 — адміністратор парафії с. Старі Петликівці, 1934—38 –– с. Пробіжна, від 1938 — парох м. Копичинці і декан Гусятинського деканату (нині усі — Чортківського р-ну). 1945 радянські органи держ­безпеки зібрали на П. «ком­промат», звинувачуючи в тому, що під час німецької окупації він входив до складу повітового українського національного комітету, агітував за вступ у дивізію «Галичина», був довіреною особою єпис­копа Г. Хомишина. У березні 1945 нарком держ­безпеки УРСР санкціонував арешт П., але у травні того ж року його вирішили залучити до акції «воз­зʼ­єд­на­н­ня». Член-засновник Ініціативної групи для воз­зʼ­єд­на­н­ня УГКЦ із РПЦ від Станіславської єпархії (1945—46), організував і провів понад 30 нарад зі священ­никами. Від червня 1945 — настоятель кафедрального собору в Станіславі. Ріше­н­ням Священ­ного синоду РПЦ від 19 лютого 1946 під­несений на єпис­копа Станіславського і Коломийського, 22 лютого того ж року в Києві офіційно при­єд­нався до РПЦ, а 24 лютого хіротонізований на єпис­копа екзархом України митрополитом Іоанном (Соколовим). Учасник Львівського собору 1946. У Києві 2 квітня 1946 зу­стрічався з М. Хрущовим. Ріше­н­ням Священ­ного синоду РПЦ від 24 жовтня 1954 під­несений у сан архі­єпис­копа. Похований у гробниці єпархіальної капітули.

Завантажити статтю