Рибак Наталія Михайлівна

Визначення і загальна характеристика

РИБА́К Наталія Михайлівна (30. 08. 1958, с. Попово-Балівка Петриківського р-ну, нині Балівка Дні­провського р-ну Дні­пропетровської обл.) — майстриня петриківського роз­пису. Дружина М. Рибака. Заслужений майстер народної творчості України (1999). Національна премія України імені Т. Шевченка (2025). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2011). Премія імені Д. Щербаківського (2009). Диплом 2-го ступеня Між­народного фестивалю мистецтв «Словʼянський базар» у Вітебську (Білорусь, 2000). Членкиня НСХУ (1989), НСМНМУ (1991). Закінчила Петриківське СПТУ № 79 (нині с-ще Дні­провського р-ну, 1978; викладачі М. Пікуш, М. Іщук, І. Ферко). Індивідуально на­вчалася в А. Пікуша (1981). Працювала художницею петриківського роз­пису фабрики «Дружба» (1979—81); майстринею Екс­периментального цеху петриківського роз­пису (1981—91); художником народних художніх промислів Центру народного мистецтва «Петриківка» (від 1991; усі — Петриківка). Її орнаментальні та сюжетні композиції на папері, дереві, в інтерʼєрі виконані яєчною темперою, гуаш­шю, акрилом із за­стосува­н­ням саморобних пензлів із котячої шерсті, пальця, рогозини. Пишний квітковий орнамент органічно по­єд­наний із сюжетами традиційного життя українців та пісен­ного фольклору, що є своєрідними ремінісценціями жанрових композицій Н. Білокінь. Казковий і реальний світи нерозривно пере­плетені; образними домінантами ви­ступають Дерево життя, Всевидяче Око, пташина сімʼя, українська родина, Козак Мамай, народні музики. Най­улюбленіша традиційна орнаментальна композиція Р. — килимок, оздоблений калиною, цибульками, кучерявками, ма­йорами, маками, мальвами, соняшниками й ін. квітами та плодами, каймою з бігунцем. Її мистецтво пронизане жит­тєлюбством, щирою наївністю, багатою фантазією, мʼяким гумором. Оригінальний авторський стиль вражає яскравою декоративністю, віртуозним письмом, гармонійною контрастною кольоровою гамою з влучними вкрапле­н­нями. У творчому доробку Р. — панно, мальовки, декоративні тарелі, мисник, скрині, бамбетлі, шкатулки, баклаги, салотовки, мальованки (писанки), іграшки, сувеніри; автори форм — М. Рибак, А. Пікуш та ін. Учасниця обласних, регіональних, всеукраїнських та між­народних мистецьких ви­ставок і симпозіумів від 1980, зокрема Днів української культури в Канаді (міста Дофін, Реджайна, Саскатун, Веґревіль; усі — 1993) та Польщі (м. Щецин, 2011, м. Лодзь, 2016), Всесвітньої ви­ставки «ЕКСПО-2005» (м. Наґоя, Японія), між­народного Яґел­лонського ярмарку (м. Люблін, Польща, 2015—19, 2023) та ін. Персональні — у Дні­пропетровську (нині Дні­про, 2002, 2019 — спільно з М. Рибаком), Запоріж­жі (2010 — спільно з М. Рибаком, 2018—19 — 4 екс­позиції), м. Камʼянське (Дні­пропетровська обл., 2010, 2019). Окремі роботи зберігаються в Національному музеї декоративного мистецтва України, зі­бран­ні НСМНМУ (обидва — Київ), Дні­провському художньому та історичному музеях, Запорізькому художньому музеї, Музеї історії м. Камʼянського, Петриківському музеї етно­графії, побуту та народно-прикладного мистецтва (обидва — Дні­пропетровська обл.), Українському музеї Канади в Саскатуні.

Тв.: роз­пис на папері: декоративні панно — «Сині квіти» (1978), «Перець» (1985), «Ой у полі криниченька» (2003), «Мазепа і Мотря» (2006), «Сичі в гаю пере­кликались» (2007), «Колядники», «Пізнє побаче­н­ня», «Спів­ають ідучи дівчата» (усі — 2008), «Весі­л­ля», «Дівчино моя, напій же коня», «Левеня» (усі — 2010), «Індик» (2010, 2017), «На ярмарок», «Чигиринська русалка» (обидва — 2011), «До млина» (2014), «Сови» (2016), «Весільна шипшина», «Зозуля на калині» (обидва — 2017), триптих «Сонечко», «Музики», «На Єгорія, на вигін» (усі — 2018); мальовки — «Букет квітів» (1996, 2010), «Пів­ник на калині» (обидві — 2010), «Зозуля» (2011); під­лаковий роз­пис: кашпо (1984); баклага «Айстри»; мальованки — «Цибульки», «Полуниці» (усі — 1992), «Калинка» (2010), «Пів­ник» (2011); декоративні тарелі — «Шипшина» (2000), «В саду гуляла» (2009), «Весна», «Петриківські сови» (обидві — 2010), «Індик» (2017), «Хрещата» (2018), «Вазон із квітами» (2019), «Щасливий рибалка» (обидві — 2022), «Пряха» (2023), «Куми» (2024); іграшки — дзиґи, свищики (від 2000), «Козак», «Дівчина» (обидві — 2010), «Коник» (2010, 2014), на коліщатах (2015—22); дошки кухон­ні (від 2000); сільничка «Порося»; цукерниця (обидві — 2007); шкатулки — «Пів­ник на квітах» (2008), «Пташка на калині» (2018); мисник (2009); скрині (2009 — спів­авт., 2015—16); салотовка (2011); 3 бамбетлі; роз­пис печі в с. Нижнє Селище (Закарпатська обл.; усі — 2019); сувеніри — листівки, брелоки, ручки, магніти (від 2000).

Літ.: Гнатко М. Гроно талантів Рибаків // Зоря. 2002, 17 серп.; Петриківка: Альбом ре­продукцій. Дн., 2001, 2007; Слободяник М. Дива від Наталії Рибак // День. 2017, 20 січ.; Гончаренко Т. Петриківський пишноцвіт Наталії Рибак: Ювілейна ви­ставка творів 09. 08. 2018—19. 11. 2018. З., 2018; Московцева В. Ловка пані Наталя, або «Пишноцвіт» від ювілярки // ZP правда. 2018, 16 серп.; Рибак Наталія. Петриківка: Набір листівок. Дн., 2018; Гончаренко Т. Запорізький край. Декоративне мистецтво. Традиції. Новації: Каталог. З., 2019; Яловий М. У творчому пошуку // Петриківщина: сузірʼя талантів. Дн., 2020.

Т. П. Гончаренко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю