РИБА́К Наталія Михайлівна (30. 08. 1958, с. Попово-Балівка Петриківського р-ну, нині Балівка Дні­провського р-ну Дні­пропетровської обл.) — майстриня петриківського роз­пису. Дружина М. Рибака. Заслужений майстер народної творчості України (1999). Національна премія України імені Т. Шевченка (2025). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2011). Премія імені Д. Щербаківського (2009). Диплом 2-го ступеня Між­народного фестивалю мистецтв «Словʼянський базар» у Вітебську (Білорусь, 2000). Членкиня НСХУ (1989), НСМНМУ (1991). Закінчила Петриківське СПТУ № 79 (нині с-ще Дні­провського р-ну, 1978; викладачі М. Пікуш, М. Іщук, І. Ферко). Індивідуально на­вчалася в А. Пікуша (1981). Працювала художницею петриківського роз­пису фабрики «Дружба» (1979–81); майстринею Екс­периментального цеху петриківського роз­пису (1981–91); художником народних художніх промислів Центру народного мистецтва «Петриківка» (від 1991; усі — Петриківка). Її орнаментальні та сюжетні композиції на папері, дереві, в інтерʼєрі виконані яєчною темперою, гуаш­шю, акрилом із за­стосува­н­ням саморобних пензлів із котячої шерсті, пальця, рогозини. Пишний квітковий орнамент органічно по­єд­наний із сюжетами традиційного життя українців та пісен­ного фольклору, що є своєрідними ремінісценціями жанрових композицій Н. Білокінь. Казковий і реальний світи нерозривно пере­плетені; образними домінантами ви­ступають Дерево життя, Всевидяче Око, пташина сімʼя, українська родина, Козак Мамай, народні музики. Най­улюбленіша традиційна орнаментальна композиція Р. — килимок, оздоблений калиною, цибульками, кучерявками, ма­йорами, маками, мальвами, соняшниками й ін. квітами та плодами, каймою з бігунцем. Її мистецтво пронизане жит­тєлюбством, щирою наївністю, багатою фантазією, мʼяким гумором. Оригінальний авторський стиль вражає яскравою декоративністю, віртуозним письмом, гармонійною контрастною кольоровою гамою з влучними вкрапле­н­нями. У творчому доробку Р. — панно, мальовки, декоративні тарелі, мисник, скрині, бамбетлі, шкатулки, баклаги, салотовки, мальованки (писанки), іграшки, сувеніри; автори форм — М. Рибак, А. Пікуш та ін. Учасниця обласних, регіональних, всеукраїнських та між­народних мистецьких ви­ставок і симпозіумів від 1980, зокрема Днів української культури в Канаді (міста Дофін, Реджайна, Саскатун, Веґревіль; усі — 1993) та Польщі (м. Щецин, 2011, м. Лодзь, 2016), Всесвітньої ви­ставки «ЕКСПО-2005» (м. Наґоя, Японія), між­народного Яґел­лонського ярмарку (м. Люблін, Польща, 2015–19, 2023) та ін. Персональні — у Дні­пропетровську (нині Дні­про, 2002, 2019 — спільно з М. Рибаком), Запоріж­жі (2010 — спільно з М. Рибаком, 2018–19 — 4 екс­позиції), м. Камʼянське (Дні­пропетровська обл., 2010, 2019). Окремі роботи зберігаються в Національному музеї декоративного мистецтва України, зі­бран­ні НСМНМУ (обидва — Київ), Дні­провському художньому та історичному музеях, Запорізькому художньому музеї, Музеї історії м. Камʼянського, Петриківському музеї етно­графії, побуту та народно-прикладного мистецтва (обидва — Дні­пропетровська обл.), Українському музеї Канади в Саскатуні.