Сеньківський Яким
СЕНЬКІ́ВСЬКИЙ Яким (02. 07. 1896, с. Великі Гаї, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 29. 06. 1941, м. Дрогобич, нині Львівської обл.) — церковний діяч УГКЦ. Закінчив Тернопільську українську гімназію, Львівську семінарію. 1921 рукопокладений на священника. Здобув докторат із богослов’я в м. Іннсбрук (Австрія). 1923 вступив до новіціяту чину святого Василія Великого у с. Крехів (нині Львівського р-ну Львівської обл.). 1925 склав перші чернечі обіти, 1930 — довічні. Від 1925 — сотрудник парафії у с. Краснопуща (нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл.); від 1927 — професор гуманітарних наук при монастирі у с. Лаврів (нині Самбірського р-ну Львівської обл.); від 1931 — у монастирі святого Онуфрія у Львові (у сані ієромонаха був наставником Марійського товариства домогосподарок, гімназійних хлопців, відповідав за Товариство молитви і Третій Василіянський Чин, написав хроніку монастиря); від 1939 — протоігумен монастиря і сотрудник парафії церкви Святої Трійці у Дрогобичі. 26 червня 1941 заарештований органами НКВС, загинув в ув’язненні (за деякими свідченнями, був заживо зварений у казані в дрогобицькій тюрмі). 27 червня 2001 беатифікований папою Іваном-Павлом ІІ.
Рекомендована література
- Головин Б. Блаженні святомученики Тернопілля. Т., 2010;
- Романчук Л., Савран В. Випробувані, як золото в горнилі. Кн. 2. Жовква, 2014.
Завантажити статтю
Людина 
