Павлівка (Хмільницький район)

Т. В. Зубко

Павлівка (Хмільницький район)

ПА́ВЛІВКА — село Хмільницького (до липня 2020 — Калинівського) району Вінницької області. У липні 2018 шляхом обʼєднання Павлівської та Мізяківської (з селами Мізяківська Слобідка, Павленки) сільських рад Калинівського р-ну утворено Павлівську сільську громаду, яку у червні 2020 ліквідували та зарахували до Калинівської міської громади. П. знаходиться на р. Верхів (притока Південного Бугу), за 16 км від обласного центру, 48 км від м. Хмільник, 2 км від м. Калинівка та 1,5 км від залізничної станції Калинівка II. Площа села 2,84 км². За переписом населення 2001, проживали 3798 осіб; на початку 2024 — 3695 осіб, з них українців — 98 %, вірмен, молдован, поляків — 2 %.

У околицях виявлено поселення ранньословʼянських культур. Здавна цими землями проходив чумацький шлях, а значна кількість мешканців чумакувала. За народними переказами, першим поселенцем був чумак Павло. Село вперше згадується у писемних джерелах 15 ст. Тривалий час належало польським магнатам Калиновським; від 18 ст. — Холоневським. Також тут багато століть донині розвивається гончарний промисел. П. разом з селами Янів (від 1946 — Іванів), Гущинці, Камʼяногірка, Майдан-Бобрик складала т. зв. Янівський гончарний район. Селяни брали участь у Визвольній війні під проводом Б. Хмельницького. За Андрусівським договором 1667 П. повернуто під владу Польщі. 1672—99 — під контролем Османської імперії. 1785 було 124 двори, проживали 620 осіб. Після 2-го поділу Польщі 1793 відійшла до Російської імперії. 1796—1925 — у складі Подільської губ.; 1796—1923 — Вінницького пов. Декілька десятиліть П. належала до Калинівської волості. 1885 було 258 дворів, мешкали 1765 осіб; 1892 — відповідно 315 і 2195. За Всеросійським переписом 1897, проживали 2537 осіб. 1904 у П. народився прозаїк, перекладач О. Кундзіч (збереглася родинна хата, на якій відкрито меморіальну дошку). Під час воєнних дій 1918—20 влада неодноразово змінювалася. 1923—30 — село Вінницької округи; від 1932 — Вінницької обл.; 1923—2020 — Калинівського, від 2020 — Хмільницького р-нів. Станом на 1925 до Павлівської сільської ради належали х. Ляхи та лісова сторожка Павлівська дача; на 1946 — с-ще залізничної станції Калинівка Друга. Жителі потерпали від голодомору 1932—33, зазнали сталінських репресій. Від 19 липня 1941 до 14 березня 1944 — під німецькою окупацією. Павлічани П. Волинець та І. Ковальчук удостоєні звання Герой Радянського Союзу. Є обеліск на честь воїнів-односельців, які загинули під час 2-ї світової війни.

Нині працюють сонячна електростанція (на площі 53 га), підприємство «Калинівський райагроліс». У П. — ліцей, дитсадок; музей просто неба «Родинна оселя», Будинок культури, бібліотека; амбулаторія загальної практики сімейної медицини. На Калинівщині здобули популярність народні фольклорний ансамбль «Журавка» та духовий оркестр «Юність». Діє православна громада. Є памʼятка природи місцевого значення Дуб. На фасаді ліцею встановлено меморіальні дошки на честь павлічан, які загинули під час російсько-української війни: 2015 — Ю. Бабка, 2023 — О. Кособуцького, Д. Лещенка, Я. Вдовиченка, В. Очкова, О. Дерена та С. Гурмана. Серед уродженців П. — генерал-лейтенант, заступник командувача Повітряних сил з авіації — начальник авіації Командування Повітряних сил Збройних сил України, учасник антитерористичної операції на Сході України В. Нікіфоров.

Літ.: Пентюк Б. Павлівка. Витоки духовності. В., 2019.

Т. В. Зубко