ПЕТРО́ВИЧЕВА Людмила-Ванда Миколаївна (дівоче — Кравчук, за другим чоловіком — Смалева; 05. 11. 1882, Чернівці — 27. 12. 1971, м. Борщів, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл.) — спів­ачка (мецо-сопрано). Дружина В. Петровича, сестра Ф. Лопатинської. Співу на­вчалася у В. Висоцького та М. Кос­сака у Львові. Була солісткою Чернівецького міського хору (1897–99), оперної трупи Театру товариства «Руська бесіда» у Львові (1899–1914). Від 1914 — у Борщеві: ви­ступала на аматорській сцені, спів­ала у хорі, була режисером народного театру. 1921 ви­ступала у складі мандрівної трупи В. Кос­сака на Тернопільщині. Мала сильний голос широкого діапазону. У концертному репертуарі — арії з опер, українські пісні («Ой пiшла б я на музику», «Там на горi крута вежа», «Ой Потапе, Потапе», «Ой на горi козак воду носить», «Зашумiла березонька» та ін.). Здійснила записи на грамплатівки.