Петровичева Людмила-Ванда Миколаївна
Визначення і загальна характеристика
ПЕТРО́ВИЧЕВА Людмила-Ванда Миколаївна (дівоче — Кравчук, за другим чоловіком — Смалева; 05. 11. 1882, Чернівці — 27. 12. 1971, м. Борщів, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл.) — співачка (мецо-сопрано). Дружина В. Петровича, сестра Ф. Лопатинської. Співу навчалася у В. Висоцького та М. Коссака у Львові. Була солісткою Чернівецького міського хору (1897–99), оперної трупи Театру товариства «Руська бесіда» у Львові (1899–1914). Від 1914 — у Борщеві: виступала на аматорській сцені, співала у хорі, була режисером народного театру. 1921 виступала у складі мандрівної трупи В. Коссака на Тернопільщині. Мала сильний голос широкого діапазону. У концертному репертуарі — арії з опер, українські пісні («Ой пiшла б я на музику», «Там на горi крута вежа», «Ой Потапе, Потапе», «Ой на горi козак воду носить», «Зашумiла березонька» та ін.). Здійснила записи на грамплатівки.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Наталка, Кулина («Наталка Полтавка», «Чорноморці» М. Лисенка), Оксана, Одарка («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Ганна («Катерина» М. Аркаса), Федора («Роксолана» Д. Січинського), Тизифена («Еней на мандрівці» Я. Лопатинського), Галька (однойменна опера С. Монюшка), Вiолетта («Оповiдання Гоффманна» Ж. Оффенбаха), Кармен (однойменна опера Ж. Бізе).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
