Побіянський Володимир Петрович
Визначення і загальна характеристика
ПОБІЯ́НСЬКИЙ Володимир Петрович (01. 04. 1926, с. Подолянське Віньковецького, нині Хмельницького р-ну Хмельницької обл. — 31. 12. 1991, Харків) — співак (бас). Закінчив Київську консерваторію (1955; кл. М. Зубарева). Виконавську діяльність розпочав у художній самодіяльності Балтійського флоту. 1955–61, 1963–64 — соліст Донецького, 1961–62 — Таджицького (Душанбе), 1962–63 — Бурятського (Улан-Уде), 1964–70 — Пермського, 1970–75 — Башкирського (усі — РФ) театрів опери та балету. У концертах виконував твори українських (М. Лисенко, К. Стеценко, Я. Степовий) і російських (М. Глінка, О. Даргомижський, М. Мусоргський, П. Чайковський, С. Рахманінов) композиторів, українські та російські народні пісні.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Трохим («Наймичка» М. Вериківського), Сусанін («Життя за царя» М. Глінки), Мельник («Русалка» О. Даргомижського), Кончак, Галицький («Князь Ігор» О. Бородіна), Борис («Борис Годунов» М. Мусоргського), Кочубей, Грьомін, Чуб («Мазепа», «Євгеній Онєгін», «Черевички» П. Чайковського), Спарафучільо, Великий інквізитор («Ріґолетто», «Ернані» Дж. Верді), Дон Базиліо («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Мефістофель («Фауст» Ш. Ґуно), Нілаканта («Лакме» К. Деліба).