Соловей Оксана Дмитрівна

СОЛОВЕ́Й Оксана Дмитрівна (псевд. — Марія Шаруда; 02. 07. 1919, Полтава — 21. 03. 2004, м. Сент-Пол, шт. Мін­несота, США) — письмен­ниця, пере­кладачка. Дочка Д. Соловʼя. Член-кореспондент УВАН (1990). Член Організації українських письмен­ників «Слово» (1966), Американської асоціації україністів (1991). Закінчила фізичний факультет Харківського університету (1941), на­вчалася в аспірантурі. 1943 разом із родиною виїхала на Захід. Від 1945 проживала у таборах для пере­міщених осіб у Німеч­чині, 1950 емігрувала до США. Працювала інженером у м. Сент-Пол. Водночас від 1973 — старший науковий спів­робітник УВАН; 1981—89 — спів­робітник радіо «Свобода» і «Голос Америки». Від 1946 пере­кладала з англійської мови твори Д. Томаса, К. Сендберга, П. Устінова, з французької — А. Камю, Ж. Кокто, з російської — О. Солженіцина, В. Шаламова та ін., вміщувала їх на сторінках діаспорних часописів «Через терни», «Арка», «Пу-гу», «Громадянка», «Соборник», «Нові дні», «Молода Україна», «Сучасність», «Українські вісті». Також пере­клала з англійської праці Ю. Шевельова «Українська мова в першій половині 20-го столі­т­тя (1900—1941): стан і статус» (Мюнхен, 1987) і «Олександр Потебня і українське пита­н­ня» (Нью-Йорк, 1992), редагувала книгу «Роз­гром Полтави. Спогади з часів визвольних змагань українського народу. 1914—1921» (Він­ніпеґ, 1974; П., 1994) свого батька та «Лекції з історії української літератури» М. Зерова (Оквілл, 1977). Видала серію листівок весільного хліба українців. 1992—93 від­відала Київ, Полтаву, Харків. У серії «Українська модерна література» на­друковано книгу її прози «Світ гостин­ний: подорожні нариси» (К., 2000).

Завантажити статтю