Соловей Оксана Дмитрівна
СОЛОВЕ́Й Оксана Дмитрівна (псевд. — Марія Шаруда; 02. 07. 1919, Полтава — 21. 03. 2004, м. Сент-Пол, шт. Міннесота, США) — письменниця, перекладачка. Дочка Д. Солов’я. Член-кореспондент УВАН (1990). Член Організації українських письменників «Слово» (1966), Американської асоціації україністів (1991). Закінчила фізичний факультет Харківського університету (1941), навчалася в аспірантурі. 1943 разом із родиною виїхала на Захід. Від 1945 проживала у таборах для переміщених осіб у Німеччині, 1950 емігрувала до США. Працювала інженером у м. Сент-Пол. Водночас від 1973 — старший науковий співробітник УВАН; 1981–89 — співробітник радіо «Свобода» і «Голос Америки». Від 1946 перекладала з англійської мови твори Д. Томаса, К. Сендберга, П. Устінова, з французької — А. Камю, Ж. Кокто, з російської — О. Солженіцина, В. Шаламова та ін., вміщувала їх на сторінках діаспорних часописів «Через терни», «Арка», «Пу-гу», «Громадянка», «Соборник», «Нові дні», «Молода Україна», «Сучасність», «Українські вісті». Також переклала з англійської праці Ю. Шевельова «Українська мова в першій половині 20-го століття (1900–1941): стан і статус» (Мюнхен, 1987) і «Олександр Потебня і українське питання» (Нью-Йорк, 1992), редагувала книгу «Розгром Полтави. Спогади з часів визвольних змагань українського народу. 1914–1921» (Вінніпеґ, 1974; П., 1994) свого батька та «Лекції з історії української літератури» М. Зерова (Оквілл, 1977). Видала серію листівок весільного хліба українців. 1992–93 відвідала Київ, Полтаву, Харків. У серії «Українська модерна література» надруковано книгу її прози «Світ гостинний: подорожні нариси» (К., 2000).
Рекомендована література
- Ротач П. Розвіяні по чужині. Полтавці на еміграції: Короткий біобібліогр. довід. П., 1998;
- Оксана Соловей: [Некролог] // Сучасність. 2004. № 5;
- Корогодський Р. Оксана Соловей у житті і «на дроті» // Там само.