СИНЮКО́В Юрій Михайлович (11. 05. 1947, Дні­пропетровськ, нині Дні­про) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1991), професор (2016). Закінчив Дні­пропетровський університет (1970). Від­тоді працював в Ін­ституті геотехнічної механіки АН УРСР (Дні­пропетровськ); 1974–83 — в Українському центрі метрології та стандартизації; 1972–74 та від 1983 — в Ін­ституті теоретичної фізики НАНУ (обидва — Київ): 1991–2016 — провід­ний науковий спів­робітник, від 2016 — головний науковий спів­робітник. Генеральний директор Між­народного центру екологічно сталого роз­витку, техноген­ної без­пеки та нових технологій (від 2002). Роз­винув релятивістично-інваріантний формалізм термодинаміки та за­пропонував метод піон­ного інтерферометричного мікро­скопу для вимірюва­н­ня просторових і часових характеристик роз­ширюваних гадрон­них систем; за­пропонував концепцію «довжини однорідності» в кореляційному аналізі тотожних частинок; роз­робив під­хід, що дає змогу від­окремлювати квантово-статистичні кореляції від кулонівських для від­носно великих джерел гадронів та резонансів, що виникають в ядро-ядрових зі­ткне­н­нях; роз­винув гідрокінетичне на­ближе­н­ня для опису еволюції та формува­н­ня спектрів частинок, що виникають в ультрарелятивістичних зі­ткне­н­нях ядер, і за­пропонував метод кореляційної фемто­скопії малих систем, що враховує квантовий принцип неви­значеності.