АРСЕ́НТЬЄВ Олександр Іванович (23. 10(05. 11). 1918, с. Федіно, нині Смоленської обл., РФ — 19. 02. 2012, Санкт-Петербург) — гірничий інженер, графік, ліно­гравер. Доктор технічних наук (1963), професор (1965). Член СХ СРСР (1960). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закінчив Московський ін­ститут кольорових металів і золота (1941). Після демобілізації 1946 заснував ко­оперативне товариство «Радянський графік». 1946–53 працював в ін­ституті «Гі­прорідмет» (Москва); 1952–64 — у Криворізькому гірничорудному ін­ституті: 1963–64 — професор кафедри роз­робки родовищ корисних копалин; 1964–67 — в. о. директора, за­ступник директора з наукової роботи Гірничо-металургійного ін­ституту Кольської філії АН СРСР (м. Апатити Мурманської обл., РФ); 1967–87 — завідувач кафедри роз­робки родовищ від­критим способом Ленін­градського гірничого ін­ституту (нині Санкт-Петербург). Наукові дослідже­н­ня: роз­робле­н­ня методів планува­н­ня гірничих робіт і проєктува­н­ня карʼєрів. Учасник художніх ви­ставок від 1948. Серед творів: ліно­гравюри — «Царицине по­близу Москви» (1946–47), «Болгарія» (1948–49), «На лісовій дорозі» (1951), «Кривий Ріг» (1958–61); акварель — «Крим» (1958–62). Виконані ним порт­рети Т. Шевченка (1961, ліно­гравюра; 1964, суха голка) та письмен­ника М. Бірюкова (1961, ліно­гравюра) нині зберігаються у Національному музеї Т. Шевченка у Києві.