РОЖАНКО́ВСЬКИЙ Теодор (14. 02. 1875, м. Сокаль, нині Червоно­градського р-ну Львівської обл. — 12. 04. 1970, м. Вігокен, похований у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — громадсько-політичний діяч, військовик. Отаман УГА. Закінчив юридичний факультет Яґел­лонського університету в Кракові, працював суд­дею на Львівщині. Член Української національно-демократичної партії, від якої 1913 обраний послом (депутатом) до Галицького кра­йового сейму. З початком 1-ї світової війни 1914 став членом Української бо­йової управи, організатором і першим командиром Легіону УСС. У жовтні 1914 — березні 1915 — командир, у березні 1915 — листопаді 1918 — за­ступник командира Коша УСС. Один із провід­ників Листопадового пов­ста­н­ня 1918 у Галичині, уві­йшов до складу пред­ставницького органу ЗУНР — Української національної ради. У часи українсько-польської війни — командувач Станіславської військової округи. Від липня 1919 — військовий аташе дипломатичної місії УНР у Чехо-Словач­чині. Член делегації ЗУНР на пере­говорах з Угорщиною та Польщею. У 1920–30-х рр. за­ймався адвокатською практикою у Львові, брав активну участь у громадсько-політичному житті краю. Під за­грозою ре­пресій з боку органів НКВС влітку 1944 ви­їхав до Німеч­чини, звідти — до США.