ШМУ́РІКОВА-ГАВРИЛЮ́К Ніна Миколаївна (04. 11. 1953, с. Дацьки Чуднівського, нині Житомирського р-ну Житомирської обл.) — поетеса, ілюстратор. Член НСПУ (2000). Премії імені Б. Хмельницького (2004), імені М. Годованця (2007), імені Т. Шевченка (2011), імені М. Федунця (2016), імені П. Воронька (2020). Лауреатка американсько-української від­знаки імені Івана Багряного (2021). Закінчила Ужгородський університет (1975). Від 1978 — у Хмельницькому, де вчителювала. Авторка поетичних збірок «Синь — камінь» (1998), «Белоснежные птицы», «Пензлі дощу» (обидві — 1999), «На грані століть і тисячоліть» (2001); книг для дітей «Хитрий Зайчик» (1998), «По­зна­йомся з кольорами» (2000), «Легенда про Добраду» (2002), «Віронька-зіронька» (2003), «Ми вчимося і ростем» (2005), «У чім секрет?» (2008), «Квітовіршики», «Два Тараси» (обидві — 2010), «Юля з котиком дружила» (2011), «Барвистий дивокрай» (2013), «Ой то наша Ясочка, Ярослава», «Ясоч­чин дитсадок: Пісен­ник» (обидві — 2015), «Хоробрий Сашко» (2016), «Місячний калейдо­скоп» (2018); казок «Мисливець Сивоок» (2002), «Царівна-Пустельниця» (2002), «Зозульчині черевички», «Місячна Царівна» (обидві — 2003), «Ган­нуся у бабусі» (2004), «Бабусина казка» (2011); збірок легенд і казок «Чарівна сопілка» (2010; усі —Хмельницький), «Ой, чому це плаче киця?» (Х., 2012), «Чарівний ключик — абетка», «В щедрім лісі виріс гриб!» (обидві — 2020), «Мандрівка із Книговичком», «Зу­стріч із лісом» (обидві — 2021; усі — Тернопіль), «Коли засинають діти» (Ж., 2022), «Мозаїка ритмів» (К., 2023). Тематика творчості: Україна і сучасність, історичне минуле Подільського краю, природа в бутті людини, без­межна любов до світу. Твори для дітей спонукають малят бути допитливими, спо­стережливими. На низку її текс­тів подільські композитори створили пісні: «Місто наших мрій», «Вересневе свято», «Чорно­брива моя Україна», «Мрійниця», «Снігопад». Ш.-Г. про­ілюструвала художні твори: Б. Степанюк «Поеми вогню і болю», С. Литвин «Вічність любові», М. Мачківський «Чорний дяк», М. Коваль «Понька», Р. Котик «Сльозинка рідної шибки», Н. Ящук «Моя золотоволоска».