Цуканова Марія Михайлівна

Визначення і загальна характеристика

ЦУКА́НОВА Марія Михайлівна (дівоче — Скоромна; 20. 10. 1905, Харків, за іншими даними — м. Ялта, нині АР Крим — 28. 09. 1998, Вашинґтон) — письменниця. Мати М. Благовіріва. Закінчила Харківський інститут музичної культури (1926). Виступала з концертами в театрах і робітничих клубах, працювала піаністкою в естрадному бюро (1935–41). Перше оповідання «Ковзани» надрукувала в журналі «Службовик» (1930), цього ж року вийшла повість «Святий хутір». 1943 переїхала до Львова, 1944 — до Німеччини, перебувала в таборах для переміщених осіб. 1949 емігрувала до Арґентини, 1961 переїхала до сина у США. Твори друкувала в часописах «Наші дні», «Дозвілля», «Український засів», «Українські вісті», «Наше життя». Авторка збірок оповідань «Шовкова рукавичка» (1946), «Бузковий цвіт» (1951), повістей «Їхня таємниця» (1943), «На грані двох світів» (1949–50), незавершеного роману «Проба» (1947), п’єс «Проліски» (1944), «Слава», «Завтра знову зійде сонце» (1968), мемуарів «Мої спогади» (1993). У романах Ц. простежується синтез мистецтв, крізь призму якого сприймається світ. Живописні, графічні та музичні лінії підсилюють моделювання внутрішнього та зовнішнього образу персонажів. У «малій» прозі літературні герої шукають і проходять власний шлях подолання самотності, ненависті до ворогів саме через моральне очищення, творчість, сповідування християнських цінностей. Призначення і місце жінки в суспільному житті, традиційне та феміністичне бачення самореалізації українок поза межами батьківщини створено в оповіданні «Сторінка одного життя». Листувалася з В. Винниченком, Г. Костюком, Д. Гуменною, Л. Бурачинською та ін.

Завантажити статтю