Благовірів Марко Іванович

БЛАГОВІ́РІВ Марко Іванович (псевдонім — Благовір; 1928, Харків) — художник, порт­ретист. Син М. Цуканової. Його батько, мово­знавець І. Благовірів, ре­пресований 1933 за контр­революційну діяльність. 1943 разом із матірʼю та вітчимом ви­їхав до Львова, а 1944 — до Тіроля (Австрія); пере­бував у таборах для пере­міщених осіб. 1949 з родиною емігрував до Арґентини. У Буенос-Айресі закінчив образотворчий коледж, згодом — академію мистецтв (1956). Б. захопився американським абстрактним екс­пресіонізмом. На­вчався у Національній академії дизайну в Нью-Йорку, від­крив мистецьку студію. Згодом оселився в м-ку Саван­на (шт. Пів­нічна Кароліна). Автор порт­ретів «Соромʼязлива модель», «Лі», «За­мріяна», «Шухевич-Чу­принка», «Аарон Копленд», «Лікар Міляс», «Марія Цуканова», а також української оперної спів­ачки Г.-А. Андреадіс (вміщено на обкладинках платівок «Світе тихий», 1964; «Українські пісні любові», 1972). На початку творчості, що його сам художник називав «сірим», він зосереджувався на про­блемі тональних від­ношень. Екс­периментуючи з кольором досконало пере­давав світлові ефекти, на­стрій, почу­т­тя. Презентував архів матері Харківському літературному музею; під­готував і на­друкував у журналі «Березіль» (2000) листи В. Вин­ниченка до неї.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю