Благовірів Марко Іванович
БЛАГОВІ́РІВ Марко Іванович (псевдонім — Благовір; 1928, Харків) — художник, портретист. Син М. Цуканової. Його батько, мовознавець І. Благовірів, репресований 1933 за контрреволюційну діяльність. 1943 разом із матір’ю та вітчимом виїхав до Львова, а 1944 — до Тіроля (Австрія); перебував у таборах для переміщених осіб. 1949 з родиною емігрував до Арґентини. У Буенос-Айресі закінчив образотворчий коледж, згодом — академію мистецтв (1956). Б. захопився американським абстрактним експресіонізмом. Навчався у Національній академії дизайну в Нью-Йорку, відкрив мистецьку студію. Згодом оселився в м-ку Саванна (шт. Північна Кароліна). Автор портретів «Сором’язлива модель», «Лі», «Замріяна», «Шухевич-Чупринка», «Аарон Копленд», «Лікар Міляс», «Марія Цуканова», а також української оперної співачки Г.-А. Андреадіс (вміщено на обкладинках платівок «Світе тихий», 1964; «Українські пісні любові», 1972). На початку творчості, що його сам художник називав «сірим», він зосереджувався на проблемі тональних відношень. Експериментуючи з кольором досконало передавав світлові ефекти, настрій, почуття. Презентував архів матері Харківському літературному музею; підготував і надрукував у журналі «Березіль» (2000) листи В. Винниченка до неї.
Рекомендована література
- Нова грамофонна платівка Галини Андреадіс // Свобода. 1965, 8 січ.;
- Андрушків В. Марко Благовірів // Образотворче мистецтво. 2005. № 2.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
