Грен Олександр Львович

Визначення і загальна характеристика

ГРЕН Олександр Львович (23. 05. 1898, м. Псков, Росія — 1983, м. Кам’янець-Подільський Хмельницької обл.) — живописець. Походив із шведської дворянської родини. До 1917 навчався в кадетському корпусі (викладач малювання І. Мозалевський); військову освіту не завершив через революційні події. 1916–17 перебував у Севастополі та Євпаторії (нині АР Крим), де служили його брати. 1918, коли батько у чині генерал-майора вийшов у відставку, сім’я переїхала в Кам’янець-Подільський. Після його смерті 1919 Г. з братом змушені були організувати майстерню з виготовлення дитячих механічних іграшок, у якій працювала вся родина (брат вигадував нові види іграшок, Г. їх художньо оформлював). Від 1920 — художник, а згодом — завідуючий студії-майстерні Політосвіти; був відряджений на курси при Інституті підвищення кваліфікації майстрів образотворчого мистецтва в Москві, де в майстерні Б. Йогансона вдосконалював володіння класичною живописною манерою. У першій третині 20 ст. працював у Політвідділі народної освіти УРСР; створював плакати для Всеобуча; оформляв робочі клуби, агітаційні поїзди тощо; виконував роботи для театру (створював декорації, розписував сцени, вестибюлі та ін.). Разом з А. Петрицьким здійснив розписи клубу на тему «Дума про Самійла Кішку» (клуб зруйновано під час 2-ї світової війни, не збереглося жодного розпису; уцілілий ескіз — у Центральному архіві-музею літератури і мистецтва України в Києві). Від 1924 — вчитель у школах № 3, № 7; викладач у педагогічному інституті; давав уроки учням художньо-промислової школи. Був учасником товариства «Просвіта», наукового товариства при ВУАН, комітету охорони пам’яток старовини, мистецтва і природи (усі — Кам’янець-Подільський). Колекціонував і реставрував оригінальні предмети давнього подільського побуту, що згодом використовував у своїх творчих композиціях. Близько 1926, за спогадами сестер, уперше намалював подолянку в національному одязі. Митець перебував під постійним контролем НКВС (його звинувачували в «контрреволюційних діях», сепаратизмі й націоналізмі, «захопленні формалістичним буржуазним мистецтвом (авангардом)». Від арешту рятували виконані на замовлення міста численні портрети вождів, відомих політичних діячів, міських чиновників. 1944 організував міську, через рік — обласну художню майстерню при обласному управлінні у справах мистецтва і був її першим керівником. Працював учителем малювання та креслення, виконував окремі замовлення міськради. Його творчі роботи експонували на виставках у Чернівцях, Львові, Кам’янці-Подільському. Персональна — у Києві (1978). Деякі твори зберігаються в Історичному музеї-заповіднику та Галереї мистецтв у Кам’янці-Подільському.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю