Покостень

ПОЛКОСТЕ́НЬ — городище і селище літописного міста Переяславського князівства. Знаходиться в урочищі Бурти (комплексній пам’ятці природи місцевого значення) поблизу с. Повстин Лубенського р-ну Полтавської обл., є археологічним комплексом із нашаруваннями бронзового та раннього залізного віків, роменської культури, давньоруської доби, з рештками діяльності селітроварів козацької епохи (2–1 тис. до н. е., 5–2 ст. до н. е., 10–13, 17–18 ст.). Комплекс укріплень і посад — рештки феодального замку, осередок володінь одного із торкських феодалів-конфедератів, поселених у переяславському Посуллі для захисту кордону. Городище згадане у літописних джерелах під 1125 як місце перемоги переяславського князя Ярополка Володимировича над половцями. Відоме за актовими матеріалами 1428 й документами 1632–68. У середині 1890-х рр. його обстежував В. Ляскоронський (ототожнив рештки укріплення із залишками літописного міста, відзначив наявність на майданчику валоподібних споруд і печі селітроварів), 1980 — Ю. Моргунов, 2007 — І. Головко; 1927 оглядав І. Самойловський, 1946 — Ф. Копилов, 1979 — М. Кучера. Майже овальне у плані укріплення початку 12 — середини 13 ст. споруджено на поселенні доби бронзового віку, скіфського часу і роменської культури кінця 10 — початку 11 ст. У післямонгольський час тут продовжувалося життя, а за козацької доби існувало кілька садиб, тут вибирали сировину для роботи селітряної варниці 17–18 ст. Площа майданчика городища 1,2 га (120×110 м), загальна площа решток укріплень і відвалів селітроварів — 2,3 га. Поверхня і рештки валу нерівні задерновані, вкриті відвалами й ямами селітроварів. Вал захищає майданчик по всьому периметру, місцями сягаючи висоти 2,0 м. За валом — напівкруглий у плані рів трапецієподібного перетину шириною 13–15 м і глибиною 2 м. В’їзд розриває укріплення із західного напільного боку. Культурний шар має потужність 0,6–1,2 м, його верхня частина перемішана, тому поряд із керамікою 12–13 ст. виявлено фрагменти цегли, кахлів і посуду 17–18 ст. С-ще (посад) розташоване вздовж берега річки, на захід, схід і південь від укріплень. Площа — понад 41,8 га, місцями задернована. Культурні нашарування мають товщину 0,7–0,8 м. Збереглися ділянки відкладень доби раннього і пізнього бронзового віку, середньо- та пізньоскіфського часу, черняхівської культури. Знахідки представлені фрагментами ліпного посуду доби бронзи, пізньоскіфського часу, уламками ліпних горщиків роменської культури, численних давньоруських речей, зокрема шматками рожевого овруцького шиферу, пряслицями, фрагментами скляних браслетів і кераміки, залізними шлаками. 2003 на посаді знайдено скарб срібних празьких грошів 14 ст. (понад 200 монет). 1980 Ю. Моргунов дослідив тут рештки давньоруської 2-поверхової житлової будівлі 2-ї половини 12 — початку 13 ст. квадратної в плані форми площею 11,5 м² із заглибленою у материк підкліттю, напівсферичною глинобитною піччю і залишками ще однієї пічної конструкції, що обвалилася із верхнього ярусу житла під час пожежі. Серед знахідок — діоритова свердлена шліфована сокира ямного часу, бронзові наконечники стріл скіфської доби, срібний римський денарій Марка Аврелія (2 ст. н. е.), мініатюрна посудинка пізньоскіфського часу. 2013 за 0,4–0,5 км на південний схід від городища, у межах с-ща, виявлено залишки ґрунтового могильника з похованнями 12 — початку 13 ст. із західною орієнтацією, що супроводжувалися прикрасами та предметами поясного набору. Загальна площа археологічного комплексу — 44,1 га. Колекції знахідок зберігаються у фондах Інституту археології НАНУ (Київ), Полтавському та Лубенському краєзнавчих і Пирятинському (Лубенський р-н) історико-краєзнавчому музеях.

Фотоілюстрації

Завантажити статтю

Розмір шрифту

Покостень

Рекомендована література

Фотоілюстрації

Інформація про статтю