Созанський Йосип Йосипович
СОЗА́НСЬКИЙ Йосип Йосипович (01. 01. 1975, м. Турка, нині Самбірського р-ну Львівської обл.) — диригент. Заслужений діяч мистецтв України (2010). Літературно-мистецька премія імені С. Воробкевича (2007). Закінчив Вищий музичний інститут у Львові (1997, кл. валторни В. Антоніва; 1999, кл. оперно-симфонічного диригування М. Колесси, З. Остафійчук) та асистентуру-стажування при Львівській музичній академії (2003; керівник Ю. Луців). Брав майстер-класи у А. Асела (Австрія) та В. Жорданії (США). 1998–2000 — диригент-асистент Львівського театру опери та балету імені С. Крушельницької. Від 2000 — головний диригент та художній керівник симфонічного оркестру Чернівецької філармонії імені Д. Гнатюка. Оркестр під орудою С. здобув звання «академічний» (2008), заслужив визнання не тільки в мистецьких колах України, а й за кордоном (Німеччина, Австрія, Польща, Італія, Іспанія, Румунія, Південна Корея). Як оперний і балетний диригент виступав у різних театрах Італії. Учасник національного музичного проєкту «Три С» (2016), всеукраїнського музичного фестивалю «Скорик. Post. Skriptum» (2021). Був диригентом-постановником опери «Тоска» Дж. Пуччіні в Чернівецькій філармонії (2022). Співпрацював з симфонічними та камерними оркестрами України та зарубіжжя (Румунія, Польща, Болгарія, Австрія, Німеччина, Швейцарія). Співпрацював з таким солістами, як А. Бєлов, М. Которович, Б. Півненко, С. Крилов (усі — скрипка), Й. Єрмінь, Е. Чуприк, А. Ферро (усі –фортепіано), Р. Горн, О. Пірієв (обидва — віолончель), В. Герелло, А. Шкурган, С. Чахоян (усі — спів). С. активно пропагує українську симфонічну музику та музику композиторів української діаспори, відродив з рукописів багато невідомих творів, що були забуті або вважалися втраченими, серед яких: В. Барвінський — кантата «Заповіт» на слова Т. Шевченка (інструментування Й. Созанського, 2014); М. Вербицький — 10 симфоній, сюїта, 2 полонези для скрипки з оркестром, увертюра до оперетки «Не до любови» (2015); Є. Воєвідка — мюзикл «То лише казка», лібрето І. Кейван, 2009); Л. Грабовський — «Гомеоморфії ІV» для оркестру (2010); Л. Затуловський — Концертіно для фортепіано з оркестром (2006); М. Кузан — ораторія «Посланіє» на слова Т. Шевченка (українська прем’єра — 2021); Б. Крижанівський — вокально-симфонічна поема «Данило Галицький» на тексти М. Бажана (2015); Б. Кудрик — Симфонія мі мінор (2019), Симфонія мі бемоль мажор (2021; обидві написані в радянському концтаборі); Є. Мандичевський — кантати «Шкільна», «Сила гармонії», «В Буковому краї» (2017–18); І. Панов — «Гулаг симфонія» (2003); Р. Придаткевич — симфонія сі мінор № 1 «Легенда про Свободу» (2019); Г. Скупінський — симфонія № 4 «Гуцульські легенди» (2016); С. Туркевич– «Малярська симфонія» (2007), Симфонія № 2 (2021), опера для дітей «Куць» (інструментування Й. Созанського, 2020). Як музичний режисер і композитор брав участь в музично-літературних дійствах: «Колядка для сопілки з оркестром» (2021), «Великий млин» (2022) за поезією В. Китайгородської. Водночас 2004–20 — диригент симфонічного оркестру в музичній школі № 2 (Чернівці), 2004 — викладач по класу диригування та керівник симфонічного оркестру в Чернівецькому фаховому коледжі мистецтв.
Рекомендована література
- Зборовський П. Диригент Йосип Созанський // Бойківщина: Наук. зб. Дрогобич. 2007. Т. 3;
- Панас І. Відродження оркестру: [симф. оркестру Чернів. філармонії присвоєно статус академічного, диригент Й. Созанський] // Освіта Буковини. 2008, 12 груд.;
- Каченко С. Йосип Созанський: «Ми повертаємо світові нашу багату музичну спадщину» // Свобода слова. 2012, 29 листоп.;
- Боднарюк Ю. Диригент — «вухо» оркестру // Молодий буковинець. 2012, 6 груд.;
- Сюта Б. «Симфонії» Михайла Вербицького: видані вперше // Музика. 2019, 4 лип.;
- Ісак А. Завдяки виступам оркестру, в світі більше дізнаються про Україну // Погляд. 2023, 1 черв.
Завантажити статтю
Людина 
