Луців Юрій Олексійович
ЛУ́ЦІВ Юрій Олексійович (12. 05. 1931, Львів) — диригент, педагог. Професор (1989). Народний артист УРСР (1990). Державна премія України ім. Т. Шевченка (1971). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2016). Лауреат Респ. огляду молодих диригентів (Київ, 1955, 1-е м.). Закін. Львів. консерваторію (1953; кл. М. Колесси), де відтоді й викладав (нині Львів. муз. академія; з перервою): 1973–2013 — завідувач кафедри хор. та оперно-симф. диригування. 1948–53 — хормейстер, 1960–63 — диригент, 1963–73 — гол. диригент Львів. театру опери та балету ім. І. Франка; 1953–57 — диригент симф. оркестру Львів. філармонії; 1957–60 — перший худож. кер. і гол. диригент симф. оркестру Запоріз. філармонії. У репертуарі — опери, балети, симф. і кантатно-оратор. твори різних епох від Й.-С. Баха та Ґ. Ґенделя до сучас. укр. і зарубіж. композиторів. Уперше у Львові здійснив низку опер. та балет. постановок, зокрема «Лускунчик» П. Чайковського (1957), «Зачарований стрілець» К. Вебера, «Попелюшка» (обидві — 1965), «Ромео і Джульєтта» (1968) С. Прокоф’єва, «У неділю рано зілля копала» В. Кирейка (1966), «Багряні зірниці» С. Жданова, «Орися» А. Кос-Анатольського (обидві — 1967), «Золотий обруч» Б. Лятошинського (1970), «Дон Жуан» В.-А. Моцарта (1971), «Хованщина» М. Мусоргського (1973). Гастролі у країнах СНД, США, Канаді, Франції, Великій Британії, Італії, Німеччині, Румунії, Польщі, на Кубі. Має низку фонд. записів та записів на компакт-дисках. Серед учнів — А. Ануфрієнко, О. Бенч, В. Василенко, Б. Іваноньків, М. Кулик.
Рекомендована література
- Современные дирижеры. Москва, 1969;
- Бэлза И. Золотой обруч // Сов. культура. 1970, 1 нояб.;
- «Хованщина» на Львівській сцені // Львів. правда. 1973, 5 лип.;
- Гордійчук М. Повернення «Золотого обруча» // КіЖ. 1974, 28 лип.;
- А музика звучить // Запоріз. правда. 1993, 27 лют.;
- Лисенко Т. Педагог, відзначений Богом // Маестро Юрій Луців: Зб. ст. Л., 2001.
Завантажити статтю
Людина 
