Срібний Федір Васильович
СРІ́БНИЙ Федір Васильович (22. 02. 1881, м. Надвірна, нині Івано-Франківської обл. — 12. 01. 1946, Львів) — історик, педагог. Дійсний член НТШ (1917). Закінчив українську гімназію в м. Коломия (нині Івано-Франківська обл., 1903), до 1907 навчався на філософському факультеті Львівського університету, надалі — у Віденському університеті, 1912 здобув докторат. 1909–19 і 1923–31 викладав історію та географію в Академічній гімназії у Львові; 1919–23 — в українських гімназіях у Тернополі та м. Станіслав (нині Івано-Франківськ). 1931 за станом здоров’я вийшов на пенсію. 1940–41 був позаштатним співробітником Львівського відділу Інституту історії України АН УРСР; 1942–44 очолював Історичну секцію НТШ; від 1944 викладав у Львівському торговельно-економічному інституті. Належав до Львівської історичної школи М. Грушевського. Особливу цінність у науковому доробку С. становлять публікації з історії Львівського братства кінця 16 — 17 ст., які підготовлені на ґрунтовній джерельній базі та розкривають широкий спектр діяльності цієї організації і життя українців Львова. Вони опубліковані до 1916 у «Записках НТШ»: «Дневник Велевицького як джерело до української історії» (т. 67, кн. 5), «Студії над організацією Львівської Ставропігії від кінця ХVI до половини ХVII ст.» (т. 106, 108, 111, 112, 114, 115), «Два епізоди з історії боротьби Гедеона Балабана з Львівським братством» (т. 117–118). У 2020 на будівлі товариства «Просвіта» у Надвірній встановлено меморіальну дошку братам Срібним.
Рекомендована література
- Ювілейна книга української гімназії в Тернополі 1898–1998. Т.; Л., 1998;
- Капраль М. Національні громади Львова XVI–XVIII ст. (соціально-правові взаємини). Л., 2003;
- Андруняк І. Федір Срібний — дослідник історії Львівського Ставропігійського братства // Народна воля. 2019, 24 трав.