РИХНО́ВСЬКИЙ Францішек (03. 10. 1850, м-ко Веле­град, нині Злінський край, Чехія — 03. 07. 1929, Львів) — інженер-механік, винахідник і фото­граф. На­вчався на інженерно-механічному від­ділі Ві­денської політехніки. Від 1877 у Львові мав технічне бюро й майстерню. Був членом Політехнічного товариства (1878–1929), на ви­ставці якого 1902 у Львові екс­понував свої машини та різноманітні електротехнічні при­строї. 1879–81 створив системи вентиляції, центрального опале­н­ня, водогону, ка­налізації та електричного освітле­н­ня в новому будинку Галицького сейму (нині головний корпус Львівського університету). Його фірма виконувала подібні комплексні системи в багатьох приміще­н­нях у Галичині та за її межами, зокрема в королівському замку Пелеш (Румунія, 1884–95). Багато за­ймався фото­графією. Екс­периментуючи з електричним освітле­н­ням і барвами, намагався отримати світлини з натуральними кольорами. За домовленістю з оргкомітетом Загальної Кра­йової ви­ставки 1894 у Львові упродовж пʼяти місяців її функціонува­н­ня фото­графував вулиці й будинки міста (нині понад 200 світлин з цієї художньо-документальної серії зберігаються у Львівському історичному музеї). 1896 створив машини, що, за його твердже­н­ням, виробляли електроїд — жит­тєву енергію з лікувальними властивостями, основу всіх фізичних явищ. Свою концепцію, подібну до теорії А. Бергсона, описав у книгах, опублікованих 1922–26 польською мовою у Львові.