РУСЯ́ЄВА Анна Станіславівна (01. 02. 1937, с. Буда-Голубієвичі Базарського, нині Коростенського р-ну Житомирської обл.) — історик, археолог. Доктор історичних наук (1990). Державна премія України в галузі науки і техніки (2002). Премія імені М. Костомарова НАНУ (1995). Закінчила Київський університет імені Т. Шевченка (1962). Від­тоді працювала в Ін­ституті археології НАНУ (Київ): від 1986 — провід­ний науковий спів­робітник. Від 2010 — на пенсії. Наукові дослідже­н­ня: історія, археологія, духовна культура античних держав пів­дня України. Провід­на дослідниця античних старожитностей Пів­нічного Причорноморʼя, зокрема провела перші роз­копки Бейкушського святилища Ахіл­ла, від­крила та дослідила найдавніші (за­глиблені) житла Ольвії колонізаційної доби, від­на­йшла та здійснила повне роз­кри­т­тя у результаті багаторічних роз­копок найранішого (Західного) ольвійського теменоса Апол­лона Іетроса.