Русяєва Анна Станіславівна

Визначення і загальна характеристика

РУСЯ́ЄВА Анна Станіславівна (01. 02. 1937, с. Буда-Голубієвичі Базарського, нині Коростенського р-ну Житомирської обл.) — історик, археолог. Доктор історичних наук (1990). Державна премія України в галузі науки і техніки (2002). Премія імені М. Костомарова НАНУ (1995). Закінчила Київський університет імені Т. Шевченка (1962). Від­тоді працювала в Ін­ституті археології НАНУ (Київ): від 1986 — провід­ний науковий спів­робітник. Від 2010 — на пенсії. Наукові дослідже­н­ня: історія, археологія, духовна культура античних держав пів­дня України. Провід­на дослідниця античних старожитностей Пів­нічного Причорноморʼя, зокрема провела перші роз­копки Бейкушського святилища Ахіл­ла, від­крила та дослідила найдавніші (за­глиблені) житла Ольвії колонізаційної доби, від­на­йшла та здійснила повне роз­кри­т­тя у результаті багаторічних роз­копок найранішого (Західного) ольвійського теменоса Апол­лона Іетроса.

Пр.: Земледельческие культуры в Ольвии догетского периода. 1979; Античные тер­ракоты Северо-Западного Причерноморья. 1982; Религия и культы античной Ольвии. 1992; Верховная богиня античной Таврики. 1999; Славетний мудрець скіф Анахарсіс. 2001; Исторические личности эл­лино-скифской эпохи. 2003; Ольвия Понтийская. 2004; Религия понтийских эл­линов в античную эпоху. 2005 (усі — Київ).

Літ.: Буйських С. Б. До 75-річчя Анни Станіславівни Русяєвої // Археологія. 2012. № 1.

С. Б. Буйських

Завантажити статтю